КИЇВ (QHA) -

Ось як скупо і беземоційно констатує Вікіпедія формальний бік початку минулорічної кампанії громадських активістів:

— Економічна блокада Криму з боку України акції активістів громадських організацій України та офіційні заходи українського керівництва щодо перешкод економічним зв'язкам з територією Криму, приєднаного до Російської Федерації в результаті подій лютого-березня 2014 року. Була введена 20 вересня 2015 року з ініціативи групи лідерів Меджлісу кримськотатарського народу як «громадянська блокада Криму», що мала на меті припинення поставок продовольства. 28 вересня була також перекрита залізнична гілка, якою здійснювалися поставки сировини (ільменітової руди) для найбільшого промислового підприємства Криму заводу Ukrainian Chemical Products у місті Армянську («Кримський Титан», належить Дмитру Фірташу).

Дещо яскравіше згадує події річної давнини редактор сайту «Black Sea News» Андрій Клименко у своєму пості на Facebook:

Рівно рік тому, 20 вересня 2015 року, з ініціативи Меджлісу кримськотатарського народу активісти перекрили три пости  Чонгар, Чаплинка і Каланчак, що зв'язують материкову Україну з окупованим півостровом. До ініціаторів блокади приєдналися активісти українських організацій.

Свого часу Ленур Іслямов сказав видав дуже влучну фразу про те, що блокада «врятувала честь України». Було нестерпно дивитися, як українські компанії продовжували торгувати з окупантами, які анексували частину нашої території, які вбивали і вбивають наших громадян, садять їх у тюрми, ведуть війну на Сході України. Цього не розуміли і в країнах, які ввели санкції проти РФ. Це було абсолютно правильне рішення, і я сумніваюся, що без нього уряд України офіційно би закріпив блокаду.

Позитив від ініціативи громадських діячів експерт побачив і в тому, що:

У світі побачили, що держава Україна змушена прислухатися до своїх громадян, до їхньої думки. Громадянська блокада Криму стала ще одним прикладом того, як громадянське суспільство здатне впливати на владу і показало свою зрілість. Досі лишається відкритим питання, чому українська влада затягувала процес блокади. Через це затягування держструктури України фактично дали окупантам час для перебудови логістики постачання російських товарів до Криму, поступово заміщуючи товари з материкової України.

Звісно, Громадянська блокада Криму призвела до активізації діяльності наших громадських діячів, що сприяло консолідації зусиль різних структур громадянського суспільства. Крім того, вона нагадала світові про анексований Крим. Але крім цього вона мала і суто економічний ефект. Зокрема Андрій Клименко констатує:

РФ стала перед фактом, що до Криму можливо доправляти вантажі тільки морем. Це дорого, у Росії виник дефіцит суден "ріка-море", близько 200 суден їм зараз не вистачає по країні, оскільки вони для кримських рейсів познімали пароплави зі своїх внутрішніх маршрутів, з Каспію, з північних регіонів, з Балтики. Вони змушені були придбати близько 10 нових поромів для перевезення вантажного автотранспорту. Півроку не працювала оборонна промисловість в окупованому Криму, для енергозабезпечення військових частин були завезені тисячі дизель-генераторів і використані багато десятків тисяч тонн палива. Вони були змушені прискорити на 2 роки будівництво підводного енергомосту та його інфраструктури. В цілому Громадянська блокада, що стала потім офіційною, завдала дуже і дуже великих матеріальних збитків окупантам.

У свою чергу, економічна блокада викликала осуд з боку російської влади, мовляв «Київ порушив права людини при продовольчій блокаді Криму». Але навіть серед російських лібералів, що співчувають Україні, у соціальних мережах іноді лунали нарікання, що наші громадські активісти діяли нецивілізовано, часом із порушенням не лише міжнародних норм, а і внутрішнього законодавства України. Хоча, згідно зі ст. 51 Статуту ООН Україна, як жертва російської агресії, має повне право знищувати будь-якого комбатанта противника і будь-який військовий об'єкт не лише на окупованих територіях, а й у самій РФ. Атакувати можна і об'єкти подвійного призначення — мости, транспортну інфраструктуру, системи електропостачання, центри зв'язку тощо  навіть якщо це тягне за собою жертви серед цивільних, за умови дотримання принципу пропорційності.

Також варто поставити питання: на якій підставі обладнання українських заводів з території, контрольованої сепаратистами у "ДНР" та "ЛНР", в масовому порядку вивозиться на територію Росії, яка нібито не бере участь «у внутрішньому українському конфлікті»? Про це із заздрісною регулярністю повідомляє преса. І якщо звичайні злодії діють переважно під покровом ночі, то російські мародери використовують для маскування автофургони так званого гуманітарного конвою.

Що стосується нестиковки дій наших активістів із внутрішнім законодавством України, то тут справді спостерігалися певні колізії, викликані недоробкою наших законодавців, а то й лобіюванням інтересів лише великого бізнесу олігархічного походження, що, як писали класики, «не має Батьківщини». Мається на увазі прийнятий 2014 року закон «Про створення вільної економічної зони в Криму». Тому активісти блокади не лише боролися з окупантами, а й заохочували до роботи наших законодавців.

Цього тижня відновилися пленарні засідання українського парламенту і є підстави сподіватися, що Верховна Рада повернеться до розгляду питання про затвердження рекомендацій парламентських слухань, присвячених завданню деокупаціі Криму та подальшої його реінтеграції, які через відсутність кворуму законодавці не зуміли прийняти першого сесійного тижня. Проте проект цього документа, який пройшов шлях розгляду і редагування у профільних комітетах, який затверджуватиметься парламентарями найближчим часом, вже опублікований на сайті «Black Sea News». Віриться, що з часом законодавці нарешті почнуть встигати за активністю громадянського суспільства.

Річниці акції Громадянської блокади Криму присвячена прес-конференція глави Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова та координатора ГБК Ленура Іслямова, яка проходить 20 вересня в Українському кризовому медіа-центрі, трансляцію якої можна переглянути в онлайн-режимі.

Олександр Воронін

QHA