КИЇВ (QHA) -

Черговий "третій Майдан" став, мабуть, центральною подією останніх днів. Ситуація навколо нього до цього часу залишається не дуже зрозумілою. Багатьом не зовсім очевидні замовники акції. А іноземці не розуміють: чому українці, які прекрасно бачать усі недоліки чинної влади, не підтримали протест "РПС" ( "Революційні Праві Сили"), та їхня спроба розгойдати ситуацію фактично провалилася.

Занадто багато пилу і суперечливих фактів було піднято в ЗМІ навколо учасників, активістів і потенційних замовників. До того ж, в Україні, де майже кожна політична сила приховує в рукаві свій "майдан", розібратися в таких питаннях самому вкрай складно.

Точно можна сказати одне: так званий "третій майдан" виявився зовсім не "народним хвилюванням", а звичайної грою політтехнологів. Весь тиждень інтернет-активісти спільно з'ясовували: хто стоїть за київськими подіями, що за особи беруть у них участь і до чого це все призведе. Результати цих розслідувань буде наведено нижче. А поки розглянемо, як готували ґрунт до подій, і згадаємо хронологію самих подій.

Інформаційна підготовка

Підготовка ґрунту до акції почалася в кінці минулого року. Ставка була зроблена на те, щоб "розгойдати" суспільство через соціальні мережі та інтернет-сайти. У соціальних мережах працювали активісти, що публікували новини із сумнівних джерел (а то і зовсім - повні відсебеньки) і звинувачували чинного президента у всіх мислимих і немислимих гріхах. Основними інформаційними майданчиками для "революціонерів" стали:

Спеціально створені групи в соціальних мережах facebook та vkontakte - там активно збиралися заклики до повстання, йшла підготовча інформаційна робота.

Фальшиві акаунти в соціальних мережах - так звані "інтернет-боти" - акаунти людей, що не існують, для закликів до народних хвилювань. Їх завдання полягало в тому, щоби набрати максимальну кількість друзів і передплатників шляхом публікацій радикального і націонал-патріотичного характеру. Як правило, це були прості плакати і малюнки із зображенням української символіки. Користувачі активно додавалися в друзі. Після того як кількість користувачів перевалювала за дві тисячі, "боти" починали активно публікувати інформацію із закликами до державного перевороту.

Спеціальні сайти, які нібито були засобами масової інформації. Наприклад, newsprawda.com або sprotiv.org. Такі ресурси зовні виглядали як звичайні новинні стрічки. Насправді інформація на них подавалася однобоко і вибірково. Упереміш з реальними подіями власники ресурсів виставляли відверто підроблені новини (наприклад, новини про нібито підготовлюваний прорив російських військ і про високі втрати серед ВСУ), які абсолютно не відповідали дійсності.

Зрозуміло, важливу роль зіграли і реальні проблеми. Особливо - слабке просування реформ, анонсоване урядом прем'єра Яценюка, і величезні проблеми в українській економіці.

Таким чином формувалася громадська думка. Виводилася паралель - у всіх бідах звинувачували чинну владу.

Хронологія подій:

19 листопада 2015 року. Стало відомо про створення так званого "РПС" - об'єднання "Революційних Правих Сил", що складаються нібито з учасників АТО.

21 листопада 2015 року. Не перестаючи "розгойдувати" користувачів соціальних мереж, "РПС" запустило інформацію про підготовку так званого "Третього майдану". Акцію приурочили до другої річниці розстрілу Небесної Сотні - 20 лютого.

20 лютого 2016 року. Спочатку акція "РПС" дійсно виглядала масштабно. В цей час на Майдані відбувався громадянський мітинг, присвячений річниці розстрілу Небесної Сотні. Змішавшись з охочими пом'янути героїв Небесної Сотні, активісти "РПС" вийшли на Майдан. Втім, після ряду мітингів, коли люди почали розходитися по домівках, стало очевидно, що реальних протестувальників не так і багато.

19.00. Активісти демонстративно розбили намет. Трохи пізніше "революціонери" перебралися в готель "Козацький", розташований на Майдані.

Паралельно учасники протесту зробили абсолютно суперечливі заяви. З одного боку - про те, що хочуть діяти в рамках закону, і тут же - про те, що готують переворот з метою відставки президента П.А. Порошенка.

21.02.2016. На Майдані залишилася лише одна палатка і жменька протестувальників, що мокли в ній.

Сталося кілька сутичок мітингувальників між собою. Основна причина - справжні учасники АТО висловили рішуче обурення тим, що серед протестувальників було чимало людей у ​​військовій формі і з шевронами, які проте не належали до військових підрозділів.

Активісти перебралися з готелю "Козацький" в колишній штаб батальйону "Азов".

22.02.2016. Київська влада провела "зачистку" Майдану. На той момент там залишалося близько 30 осіб. Пікетники тут же заявили про те, що всі, хто проти "третього Майдану", нібито є агентами Кремля.

26.02.2016. Міжнародна асоціація хакерів Anonymous зламала сайт РПС, заявивши про те, що, на думку руху, "Революційні Праві Сили" активно маніпулюють інформацією.

Так хто ж ви, нарешті?

Як уже було сказано вище, велика кількість інтернет-активістів встала не стільки на сторону чинної влади, скільки проти "третього Майдану". Почались інтернет-розслідування минулого основних учасників подій. Результати цих волонтерських розслідувань перед вами.

Антон Бондаренко, колишній учасник радикальної організації "Білий молот". Під прикриттям патріотичних гасел учасники "Білого молота" займалися атаками на казино міста Києва. По суті, це був звичайний рекет під патріотичним "соусом". До революції 2013 року займався пікетами посольства Ізраїлю та пропагандою нацизму. Після Революції Гідності пішов добровольцем на Донбас, проте пробув там недовго. Створив так званий "Союз добровольців". У 2015 році вже брав участь у провокаціях біля Адміністрації Президента спільно з провокаційною псевдовійськовою організацією "Батальйонне братство".

Владислав Горанін - координатор "Білого молота", проти якого давали свідчення затримані за підозрою в розстрілі поста ДАІ в Биківні. Однак тоді суд відпустив Гораніна через брак доказів. Горанін відхрещується від причетності до вбивства даішників.

Також на фотографіях були впізнані й інші учасники руху з вельми сумнівною біографією.

Єгор Смородин - бойовик проросійського руху "Антимайдан", керівник охорони колишнього депутата Партії Регіонів Олега Царьова. Пізніше - бойовик в «ДНР». Після викриття втік до Москви.

Роман Зенцов - відомий російський націоналіст, лідер «Опору», як для Росії, то адекватний політичний діяч, ратує за здоровий спосіб життя, «Врятуємо Русь», усі справи, але ніколи не приховував, що в рядах його руху є багато силовиків і він активно займається переговорами зі спецслужбами про підтримку, веде агітацію в рядах силовиків. Відразу після окупації Криму прибув туди з прокремлівськими футбольними фанатськими угрупованнями.

Фауст - учасник так званого батальйону "Батьківщина", який створювався й існував на гроші Ю.В. Тимошенко. Потрібно відзначити, що слово "батальйон" в даному разі не має нічого спільного з військовим підрозділом. Середній склад армійського батальйону - 600-800 чоловік. До складу "Батьківщини" входило 22 особи. Цей підрозділ фактично не міг повноцінно вести бойові дії.

Також Фауст був учасником руху «Білий молот». Згідно з численними свідченнями людей, які продовжували відстежувати діяльність Фауста, під час справжнього Майдану він займав до нього негативну позицію, засуджував «євросказ». Відзначається, що зараз Фауст на Майдані носить уніформу армії України, яку видають мобілізованим.

Дмитро - киянин, призвідник філії «Опору» в Україні. Через нього йшов потік грошей на оренду спортзалів, спортивні заходи та збільшення мережі «Опору» в Україні. Раніше був неодноразово помічений у симпатіях до Сталіна і вихвалянні ветеранів НКВД. За це навіть отримав несхвалення з боку окремих російських організацій «Опору», тому що там було багато нацистів, налаштованих антипутінськи. Під час Майдану Дмитро організував походи з їжею для «Беркута» від «Опору».

Також компанію "революціонерів" підтримали й інші діячі з вельми сумнівною репутацією. А саме:

Андрій Кармазін, присутність якого для багатьох стала незаперечним доказом зв'язків "третього Майдану" з лідером "Батьківщини" Ю.В. Тимошенко.

Роман Липинський - також представник "Батьківщини" Юлії Тимошенко.

Сергій Мельничук - особистість не менш суперечлива. Колишній командир батальйону "Айдар" активно співпрацював з екс-главою Держагентства з інвестицій та нацпроектів часів Януковича Владиславом Каськівим. Самого Мельничука підозрюють в бандитизмі, а депутатська недоторканність була знята з нього ще 3 липня. Мельничук уже з'являвся в епіцентрі протестних подій у 2015 році, коли так зване ГО "Батальйонне братство" за його підтримки активно закликало військових до штурму Адміністрації Президента.

Ось така строката навколовійськова компанія з сумнівною репутацією "рятувала Україну", сидячи на Майдані. Час від часу, щоби нагадати про себе, учасники протесту здіймали галас в Інтернеті про те, що на них нападають, і про те, що "злочинна влада" намагається всіляко прибрати їх з вулиці, видаючи акцію з 30-40 осіб за подію всеукраїнського масштабу. Насправді ж Київ продовжував жити своїм життям. Нагадаю, що під час подій Майдану 2.0 на площі щодня перебували десятки тисяч людей, були організовані штаби волонтерської допомоги, постійно курсували журналісти міжнародних видань. Нічого подібного на "Майдані 3.0" не помічалося.

І перехожі, і ЗМІ, і навіть політики, проти яких так активно "протестують" активісти РПС, намагаються не звертати уваги на акцію. Мабуть, сумнівна репутація протестувальників працює проти них самих.

Основним замовником подій журналісти оголосили Ю.В. Тимошенко. Занадто багато ниточок вело до "білої леді української політики". Це й участь у змові представників так званого батальйону "Батьківщина", і активна участь Кармазіна і Липинського, і навіть той факт, що інформація про одного з активістів - Фауста - "раптом" зникла з сайту Ю.В. Тимошенко, однак залишилася записаною в архівах.

У будь-якому разі, вимоги "майданівців" - відставка чинної влади і перевибори - як не можна краще збігаються з актуальними цілями й інтересами Юлії Володимирівни Тимошенко. Однак, залишимо політику осторонь.

Радує той факт, що інтернет-громадськість виявилася сильнішою, ніж політичні технології і маніпуляції.

Громадянські активісти не тільки надали ЗМІ всю необхідну інформацію, а й активно закликали громадськість не йти на поводу у політичних технологів.

Олег Челахов

ФОТО: інтернет

Думки, висловлені в рубриці "Аналітика", можуть не збігатися з думкою і позицією редакції.

QHA