КИЇВ (QHA) -

Цей тиждень видався досить продуктивним для Верховної Ради України. Народні обранці прийняли багато дуже актуальних для суспільства законопроектів, які продовжують реформування нашої країни. Зокрема парламентарі зробили важливий крок на шляху створення чесних і справедливих судів, дозволили айтішникам легально повертати в Україну зароблені за кордоном гроші, встановили штрафи за антиукраїнську пропаганду, підтримали виші із зони АТО і обмежили свавілля перевіркових органів стосовно бізнесу.

Контролювати суддів стане легше

4 листопада Верховна Рада зробила дуже важливий крок на шляху до реформування судової системи України. Народні обранці 232 голосами у першому читанні підтримали внесений президентом проект закону №5180 про Вищу раду правосуддя.

Варто нагадати, що 2 червня 2016 року Верховною Радою України був прийнятий закон "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який, зокрема, передбачає створення колегіального, незалежного конституційного органу суддівського самоврядування, який діятиме в Україні на постійній основі. Вища рада правосуддя (ВРП) покликана замінити скомпрометованого попередника — Вища рада юстиції.

Головною відмінністю нового органу стане те, що його склад формуватиметься шляхом прозорих відкритих конкурсів, крім того кандидати мають відповідати вимогам політичної нейтральності.

Вища рада правосуддя стане головним органом у питаннях суддівської кар'єри, а також прийматиме рішення про призначення, звільнення та переведення суддів, давати дозволи на їхнє затримання, арешт, відсторонення тощо. Таким чином, сильно спроститься система притягнення суддів-хабарників до відповідальності, адже сьогодні згоду на затримання кожного окремого судді має видавати Верховна Рада.

Закон невигідний в першу чергу недобросовісним суддям, а також тим представникам влади, які хочуть мати контрольовану судову систему, що дозволяє їм через рішення судів піклуватися про свої меркантильні інтереси.

Айтішники зможуть працювати легально

Також на п'ятому пленарному тижні народні депутати 270 голосами у другому читанні прийняли закон №4496 про усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг, що передбачає зменшення перешкод при укладенні зовнішньоекономічних договорів (контрактів), зарахування валютної виручки, а також у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності для малого та середнього бізнесу (МСБ).

В Україні новим законом зможуть скористатися, перш за все, фрілансери, зайняті в IT-індустрії, яка в нашій країні розвивається шаленими темпами.

Про важливість закону говорить хоча б те, що за кілька хвилин після його прийняття Петро Порошенко заявив про свою підтримку ініціативи:

— Я обов'язково підпишу прийнятий сьогодні законопроект про зняття адміністративних обмежень при експорті послуг, написав президент у своєму Twitter.

За словами координатора групи "Економічний розвиток" реанімаційного пакету реформ Дмитра Романовича, вже з нового року українські програмісти зможуть легально повертати зароблені за кордоном гроші на батьківщину.

— Закон має бути підписаний, вчора президент про це заявив. Він обіцяв це зробити досить швидко, після цього потрібно, щоб Національний банк і Кабінет міністрів привели свої акти у відповідність. Я сподіваюся, що вже з початку наступного року ці спрощення дадуть можливість легально заводити в країну ту валюту, яку наші фрілансери до цього часу залишали в іноземних системах.

Як вважає експерт, мова може йти про третину мільярда доларів на рік:

Щодо абсолютних цифр дуже важко говорити, адже ніхто ніколи не бачив цих коштів. Вони або взагалі не заходили в країну, або потрапляли в Україну нишком, манівцями, але попередні оцінки говорять про близько 300 млн доларів на рік.

Оскільки раніше ця сфера взагалі не була врегульована і не приносила жодних корупційних доходів, у закону не виявилося противників, які могли б його саботувати.

Пільги для вузів із зони АТО і Криму

3 листопада, через два з половиною роки з моменту анексії Криму та початку конфлікту на Донбасі, Верховна Рада прийняла закон, який регулює статус вищих навчальних закладів, які були евакуйовані з тимчасово окупованих територій.

Під дію закону потрапляють державні, комунальні чи приватні виші і наукові установи, які в період окупації або проведення АТО змінили своє місце розташування, переїхавши з тимчасово окупованої території у населені пункти на підконтрольній українській владі території.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, загальна чисельність громадян України, що мають відношення до освіти, які покинули рідну домівку, становить близько 50 тисяч осіб. Це в першу чергу викладачі вузів і члени їхніх сімей, а також студенти.

Перш за все новий закон дає визначення "переміщений вищий навчальний заклад" та тимчасово надає таким вузам деякі додаткові права і пільги, що дозволить їм вижити в умовах високої конкуренції на українському ринку освіти.

Зокрема послаблюються нормативи чисельності осіб, що навчаються, на одну посаду науково-педагогічного працівника до 0,8 від встановлених норм.

Також закон вводить мораторій на виконання такими установами кредитних та інших зобов'язань на період АТО. Крім того, на цей період забороняється нарахування їм пені або штрафів на основну суму заборгованості.

Побічно закон невигідний іншим вищим навчальним закладам України, оскільки ставить виші з Донбасу і Криму у привілейоване становище, проте їхня питома вага на українському ринку освіти настільки мала, що опору імплементації закону не передбачається.

Припинення свавілля з перевірками

Верховна Рада піднесла величезний подарунок українському бізнесу. Народні обранці ухвалили у другому читанні законопроект 2418а, спрямований на лібералізацію системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Закон передбачає створення єдиних прозорих правил проведення перевірок для більшості органів нагляду та контролю, а також визначає чіткі правила роботи цих органів. Крім того, він створює інтегровану систему державного нагляду (контролю) та вводить поняття презумпції невинності, коли розбіжності у трактуваннях законодавства трактуються на користь бізнесу.

За словами одного з головних лобістів закону в парламенті, голови комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктора Галасюка, прийнятий закон — це революція у сфері державного нагляду:

Прийнятий сьогодні закон №2418а - це справжня революція у сфері державного нагляду/контролю, він докорінно змінює його основи і механізми. Дієвий захист малого і середнього бізнесу передбачає:

- Введення інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду/контролю, де будуть відображатися всі планові і позапланові перевірки;

- Заборона встановлення планових показників виявлення порушень;

- Введення ризик-орієнтованої системи перевірок;

- Введення річних планів перевірок та заборони їхньої зміни протягом року;

- Обмеження максимальної частоти перевірок залежно від рівня ризику (високий не частіше 1 разу на 2 роки, середній не частіше 1 разу на 3 роки, низький не частіше 1 разу на 5 років);

- Уніфіковані форми актів (обмежене коло контрольованих питань);

- Щорічну прозору звітність про виконання річних планів держнагляду/контролю, написав нардеп на своїй сторінці у Facebook.

До цього варто додати, що протягом тривалого часу головними противниками цього закону були корупціонери, які, користуючись своїм службовим становищем, безкарно грабували малий і середній бізнес. Існує ризик того, що імплементацію закону на рівні окремих контролюючих органів і служб можуть спробувати саботувати.

Інформагентів Кремля оштрафують

Останній у нашому топі, але далеко не останній за значенням закон №4815 про вдосконалення процедури застосування санкцій Національною радою з питань телебачення та радіомовлення, Верховна Рада прийняла у другому читанні 236 голосами.

Раніше Національна рада мала вкрай обмежені повноваження для здійснення нагляду за діяльністю ЗМІ. У разі виявлення антиукраїнської пропаганди і закликів до знищення української державності вона могла хіба що "оголосити попередження".

Тепер же Національна рада зможе штрафувати ЗМІ на значні суми. Зокрема стаття 72 нового закону зазначає:

— Рішення про стягнення штрафу приймається Національною радою незалежно від того, чи застосовувалася до порушника санкція у вигляді попередження, в разі вчинення телерадіоорганізаціями таких порушень:

25 % розміру ліцензійного збору за:

- Заклики до насильницької зміни конституційного ладу України;

- Заклики до розв'язування війни, агресивних дій або їхньої пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі і ненависті та/або приниження національної честі та гідності;

- Пропаганду винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їхніх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження, сказано у документі.

Методика розрахунку ліцензійного збору досить складна і враховує безліч факторів, але для ЗМІ, які ведуть мовлення на всю територію України, сума штрафу може скласти мільйони гривень. Таким чином, створюється надійний механізм, що дозволяє очистити український інформаційний простір від ворожої пропаганди.

Цей закон невигідний насамперед агентам Кремля в Україні, оскільки заважає займатися підривною діяльністю та розхитувати внутрішньополітичну ситуацію в нашій країні.

Підбиваючи підсумки, зазначимо, що на відміну від попереднього тижня, на цьому народні обранці непогано впоралися з поставленими перед ними завданнями. Всі проаналізовані вище закони, крім законопроекту про Вищу раду правосуддя, прийняті в цілому і готуються на підпис президенту, а тому корупційне лобі у Верховній Раді має вкрай мало важелів для впливу на їхню долю.

Закон же про Вищу раду правосуддя чекає на друге читання, під час якого ті, хто прагне зберегти статус-кво, постараються максимально відтягнути створення органу, який зможе ефективно контролювати суддівський корпус і припинити корупцію серед суддів.

Однак не варто розслаблятися. Вкотре нагадаємо, що для повноцінного впровадження законів необхідно змінити ще багато підзаконних актів на рівні окремих міністерств та інших органів виконавчої влади. Сподіваємося, що тиск громадськості та міжнародної спільноти змусить нашу владу і надалі реформувати Україну, а не займатися власним збагаченням.

Роман Кот

ФОТО: інтернет

QHA