КИЇВ (QHA) -

Вже наcтупного тижня, 15 листопада, українська делегація збирається внести на розгляд Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй новий проект резолюції по Криму. Постійний представник України в ООН Володимир Єльченко раніше відзначав, що нова резолюція істотно відрізняється від тієї, яка була успішно проголосована ГА ООН у березні 2014 року.

Відомо, що Україна прагне зробити нову резолюцію, над якою працювало 38 країн, жорсткішою за попередню. Це цілком зрозуміло, оскільки з березня 2014 року ситуація, що пов'язана із захистом прав людини у тимчасово окупованому Росією Криму значно погіршилася. За словами багатьох іноземних дипломатів, які працюють у ключових міжнародних організаціях, таких, наприклад, як Рада Європи чи ОБСЄ, півострів поступово перетворюється на чергову «чорну діру демократії у центрі Європи». Тільки цього разу мова йде не про території замороженого конфлікту, якими, наприклад, є практично ніким не визнані Придністров'я, Абхазія або Південна Осетія, а про частину території суверенної України, що тимчасово перебуває під контролем Російської Федерації внаслідок військового загарбання. Фактично Кримський півострів став певною правової виразкою на тілі Росії, яка дуже швидкими тепами роз'їдає решту суміжної з Україною держави.

Арешти активних представників кримськотатарського народу, переслідування українців за їхні патріотичні погляди, гоніння на релігійному та етнічному грунті — все це стало звичною реальністю в Криму, який три роки тому не знав жодного з перерахованих ганебних проявів тоталітарного суспільства. Тепер же до лексикону кримчан ці поняття увійшли грунтовно і, судячи з усього, надовго.

Світ не заплющує очі на Крим

Правове свавілля, що уже третій рік коїться на півострові, змушує ключові міжнародні організації уважно стежити і реагувати на згасання демократії у Криму.

Так, наприклад, Рада Європи 2016 року направила на півострів спеціального представника Генерального секретаря Ради Європи, швейцарського дипломата Жерара Студмана. Цей чиновник першим з представників міжнародних організацій ступив на землю окупованого Криму (якщо не брати до уваги візиту 2015 року Комісара Ради Європи пана Нільса Мужніекса). Але візит Студмана мав інше підґрунтя — це була спроба міжнародної організації створити постійно діючий моніторинговий механізм, за допомогою якого Страсбург отримав би можливість спостерігати за дотриманням прав людини в автономії. Відомо, що зважаючи на істотні розбіжності України і керівництва Ради Європи у питаннях мандата місії Студмана — кожна сторона бачила своє коло питань, над якими Студману необхідно було працювати. Створити такий постійно діючий механізм поки що не виходить.

Тим часом світ продовжує уважно стежити за тим, що ж відбувається в окупованому Росією Криму. Україна, на початку 2016 року посівши місце непостійного члена Ради Безпеки ООН, вирішила використати цю ситуацію для того, щоб нагадати світові про кричущі порушення прав людини в Криму. Так народилася ідея нової резолюції Генасамблеї ООН з питань Криму.

Нагадаю, що перша резолюція по Криму підтверджувала територіальну цілісність України. Вона була прийнята 27 березня 2014 року, відразу після організованого Москвою і контрольованого військовими без розпізнавальних знаків «референдуму». Тоді сто країн-членів ООН підтримали Україну, 11 були проти (Вірменія, Білорусь, Болівія, Зімбабве, КНДР, Куба та ін.), і ще 58 утрималися.

Нова резолюція буде жорсткішою стосовно Росії

Прийшла черга другої резолюції ГА ООН по Криму. Новий документ набагато жорсткіший за попередній, у ньому з'явилися такі поняття, як «анексія» та «окупація» Криму, яких у попередній резолюції не було. Крім того, в проект були включені наступні важливі посили країні-окупанту:

- необхідно припинити будь-яке насильство по відношенню до жителів Криму, включаючи незаконні затримання активістів і нелюдське ставлення до них, а також відкликати всі дискримінаційні закони;
- звільнити всіх незаконно затриманих українських громадян;
- забезпечити необхідні умови для роботи в Криму журналістів і представників правозахисних організацій;
- автори резолюції звертаються до новообраного Генсеку ООН з проханням знайти шляхи і засоби, які дозволять забезпечити безперешкодний доступ до Криму міжнародним організаціям (таким як Рада Європи та ОБСЄ), забезпечивши таким чином доступ міжнародних правозахисників до півострова.

Представник Росії в ООН Євген Загайнов вже назвав проект нової резолюції упередженим, однобоким і необ'єктивним, і заявив про те, що російська делегація в ООН не голосуватиме на її підтримку.

Але навіть і без цієї заяви абсолютно ясно, що обговорення і голосування за такий жорсткий проект резолюції буде набагато драматичнішим, ніж це відбувалося у березні 2014 року. Бажаним для української сторони результатом має стати кількість голосів, близька до ста. Однак досягти такого результату буде об'єктивно складно.

По-перше, у світі загострилися виклики і загрози, пов'язані, наприклад, із ситуацією у Сирії або ядерною програмою Північної Кореї. По-друге, з'явився Донбас, конфлікт на якому за підтримки російських військових і техніки переріс у справжню українсько-російську війну, втягнувши у дипломатичний конфлікт з Росією Вашингтон. По-третє, нинішній момент є переломним для США у світлі того, що перемогу на президентських виборах одержав республіканець Дональд Трамп, який під час передвиборчої кампанії зробив кілька суперечливих заяв щодо Криму.

Голосування з резолюції заплановане на 15 листопада, і незрозуміло, чи не спробують люди з команди Трампа якимось чином втрутитися у процес її лобіювання.

Одне слово — українській стороні доведеться витримати складний дипломатичний бій на полях Генеральної Асамблеї ООН і спробувати через існуючі моніторингові механізми «пробити правової коридор» до тимчасово окупованого Криму.

Поствиборчий Вашингтон позицій не змінює

Буквально за кілька годин після того, як стало відомо про перемогу на виборах Дональда Трампа, офіційний представник Державного департаменту США Марк Тонер заявив про те, що санкції, введені Сполученими Штатами проти Росії за порушення суверенітету і територіальної цілісності України, діятимуть до того моменту, поки Крим не повернеться до складу України.

— Наша позиція була і лишається незмінною санкції по Криму діятимуть до того часу, поки Росія не забере війська і не поверне півострів Україні, сказав Тонер.

Що ж стосується інших санкцій, пов'язаних з діями на сході України, то вони діятимуть до повного виконання Мінських угод, додав американський дипломат.

Такі заяви дають надію на те, що, по-перше, проект нової резолюції Генасамблеї ООН по Криму отримає необхідну підтримку з боку США, а по-друге, Вашингтон не дасть Росії жодних шансів відіграти політичну ситуацію назад до періоду до 2014 року.

Андрій Наджос, доцент Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (для QHA)

QHA