КИЇВ (QHA) -

На тлі святкових заходів до Дня захисника України і святкування Покрови вітчизняні та зарубіжні ЗМІ практично не помітили проведення установчого з'їзду нового політичного руху. Хоча саме 14 жовтня було створено Національний Корпус (НК), кістяк якого склали члени громадської організації «Громадянський корпус «Азов», волонтери, а також ветерани полку «Азов».

НК хоче повернути ядерну зброю Україні

Лідером нової політичної сили став народний депутат і командир «Азова» Андрій Білецький, відомий своїми досить радикальними націоналістичними поглядами.

Відзначимо, що програма партії не відрізняється оригінальністю. Тези її програмних документів свідчать про прагнення до остаточного переходу армії на контрактну основу і відродження ядерного потенціалу України. Лідери НК також декларують прагнення до створення українського іноземного легіону і заснування нового інтеграційного утворення — Балтійсько-Чорноморського союзу з країн Центральної та Східної Європи.

Першим заходом, організованим новою партією, став Марш Нації, проведений у день з'їзду. Нібито демонструючи свої організаційні можливості, Національний корпус заявляє про свою націленість на дію. Це і підтверджують слова, сказані обраним главою партії Андрієм Білецьким на з'їзді:

— Нічого, крім дії  ніяких слів, білбордів, витрати часу на теле-шоу, дебати і подібні речі. Наші дії, наша щоденна робота повинні стати найкращою агітацією, кращою політичною рекламою для нашої партії.

Новий тренд — командири йдуть у політику

До слова, прихід військових у політику — явище не нове для України. На парламентських виборах 2014 року майже всі партії включили до своїх списків комбатів добровольчих батальйонів або, на худий кінець, відомих учасників Революції Гідності, які встигли хоча б кілька днів провести в зоні АТО. Також досить багато військових пройшло по одномандатних округах.

Зокрема, до «БПП» приєдналися відомий з оборони військової частини А-4515 у Криму Юлій Мамчур і представник добробата «Донбас» Павло Кішкар.

Ряди «Народного фронту» посилила найбільша кількість військових, які коли-небудь поповнювали фракції ВРУ: Юрій Береза ​​з батальйону Дніпро-1, Костянтин Матейченко (Артемівськ), Андрій Тетерук («Миротворець»), Євген Дейд (батальйон «Київ-1»), Михайло Гаврилюк («Київська Русь»), Ігор Лапін з «Айдара», В'ячеслав Костянтинівський («Київ-1»), а також нацгвардієц з батальйону ім. Генерала Кульчицького Юрій Тимошенко.

«Самопоміч» закликала до своїх лав Тараса Пастуха, який служив добровольцем у 128-й бригаді ЗСУ, а також Семена Семенченка з батальйону «Донбас». А «Радикальна партія» Олега Ляшка зуміла залучити Дмитра Лінька з батальйону «Шахтарськ», а також Ігоря Мосійчука з «Азова». «Батьківщині» ж дісталася Надія Савченко.

Навіть депутатській групі «Воля народу» вдалося залучити одного з добровольців — засновника і першого командира «Айдара» Сергія Мельничука. Цей список буде неповним без Дмитра Яроша. Також варто згадати самовисуванців Богдана Матківського з 1-го батальйону Національної гвардії, Володимира Парасюка, який служив у 4-й роті батальйону «Дніпро-1» і Олега Петренка з «Азова», які також приєдналася до Національного корпусу.

Незважаючи на велику кількість депутатів, які так чи інакше мають відношення до війни в зоні АТО, відзначимо, що ніхто з них так і не відбувся як скільки-небудь помітний політик.

Експерти побоюються, що НК використовуватимуть

У коментарі для QHA кандидат філософських наук, експерт громадської організації «Слово і діло» Валентин Гладких, висловив побоювання, що Національний корпус може бути використаний іншими силами:

— Мета створення на базі «Азова» політичної партії полягає в тому, щоб не тільки і не стільки мобілізувати націоналістичний електорат. По-перше, ми спостерігаємо спробу підвищити політичну вагу самого Андрія Білецького, по-друге, не виключено, що за самим Білецьким і за партією стоятимуть абсолютно інші політичні сили, які, можливо, не встоять перед спокусою використовувати Національний корпус як свого роду штурмові загони, як свого часу було у Гітлера.

Коли мені Білецький каже, що він створив партію не для участі у виборах, а щоб вирішувати конкретні питання, мені хотілося б вірити, що він бреше. Політичні партії в демократичних суспільствах повинні ставити собі за мету йти і перемагати на виборах. Тому подібні заяви від Білецького викликають деякі побоювання. Не хотілося б, щоб політичне насильство в Україні ставало нормою, адже грошей і людського ресурсу для створення квазі-мілітарних крил вистачає й у інших політичних партій.

Що чекає партії колишніх військових попереду

Говорячи про перспективи діяльності новоствореної партії, виникає одне питання. Яким бачать своє майбутнє однодумці Андрія Білецького. Адже на українському політичному полі вже є політичні сили, які працюють з націоналістичним електоратом.

На відміну від багатьох інших партій, ВО «Свобода», якій не вдалося пройти до Верховної Ради цього скликання, утримує досить міцні позиції в місцевих радах, не кажучи вже про шість депутатів-мажоритарників у парламенті. Доброю демонстрацією цього є хоча б Марш Слави Героїв, організований 14 жовтня.

Крім того, не варто забувати і про акумулючий у своїх рядах багатьох ветеранів «УКРОП». Нагадаємо, партія, незважаючи на відсутність представництва у парламенті, непогано показала себе на місцевих виборах 2015 року, зайнявши 7-е місце за кількістю депутатів у місцевих радах і в сумі отримавши близько 5% голосів.

Варто зауважити, що на низовому рівні розуміють цю проблему. За словами керівника Івано-Франківського осередку НК Сергія Сивачука, Національний корпус — це, в першу чергу, партія дії:

— Головна відмінність нас від «Свободи» в тому, що ми — націоналісти за змістом, а не просто за назвою. «Свобода» так і не дійшла до націоналістичних дій. Ми будемо не тільки декларувати, а й діяти. Націоналізму в їх політиці сьогодні дуже мало. Говорячи про інші націоналістичні групи, «Правий Сектор» або «УКРОП», зазначу, що вони мали свій шанс, але втратили його.

За словами Валентина Гладких, існує ймовірність, що НК спіткає доля інших націоналістичних сил:

— Я скептично ставлюся до майбутнього цього проекту, адже був і «Правий сектор», і всі ми знаємо, де він зараз. Національному корпусу доведеться конкурувати з тією самою «Свободою», з «УКРОПом», але, на відміну від Білецького з його радикально-консервативною ідеологією, той же "УКРОП" сповідує більш ліберальні цінності, тобто він більш гнучкий. За програмою теж є багато питань, починаючи від відновлення ядерного статусу. Я раджу пану Білецькому почитати Договір про нерозповсюдження ядерної зброї та ядерних технологій, а потім подивитися на долі тих країн, які намагалися її порушити. Це загрожує перетворенням України на світового вигнанця як, наприклад, КНДР.

Також, виникають деякі питання щодо фінансування новоствореної партії. На думку Валентина Гладких, Національному корпусу важко буде зберігати фінансову незалежність:

— Коли Білецький каже, що його партію фінансуватимуть прості люди, малий і середній бізнес, хочу нагадати, пан Білецький, ось у нас в Україні чомусь всі партії фінансуються виключно людьми! Де ви бачили партію, яка б заявила, що вона фінансується олігархами? Тому я не схильний думати, що зараз хтось зі своєї кишені буде виділяти їм гроші, по-перше, у країні важка матеріальна ситуація, скажімо прямо, не дуже багато знайдеться тих, хто готовий віддати кровно зароблені гроші на фінансування політичних проектів. По-друге, партія — це дуже дороге задоволення, не кажучи вже про участь у виборах.

Інформація про те, що командира розвідки «Азова» (Сергія Коротких — ред.) бачили разом із сином Авакова, коли у них вкрали величезну суму грошей, мимоволі наштовхуєшся на думку: звідки ці гроші, чиї вони і т.д. Тому у мене цей проект ентузіазму не викликає. Хотів би сказати пану Білецькому, що з хорошого футбольного вболівальника не завжди виходить хороший політичний або партійний діяч. Якщо йому вдалося залучити на свою сторону якихось фанатів, це не означає, що це вже тріумф і перемога.

У той же час представники Національного корпусу різко негативно відгукуються про можливе їх використання представниками інших політичних проектів. А це наштовхує на думку про їх неповну поінформованість:

— У нас досить монолітна структура і ймовірність того, що ми будемо використані людьми Авакова або кого б то не було іншого — мінімальна, — заявив Сергій Сивачук.

Створення Національного корпусу — це друга спроба об'єднати людей, що мають відношення до війни на Сході України. Проте для успішної політичної діяльності в Україні не варто зациклюватися тільки на цій сфері. Єдиний шанс для Національного корпусу стати помітною силою і пройти до Верховної Ради — це розробка разом із політичною також і економічної, і соціальної програм, зрозумілих більшості населення.

Найближчий час покаже, чи зможе Національний корпус принести щось нове до української політики або, як і багато інших націоналістичних партій, скотиться до маргінального стану.

Роман Кот

QHA