КИЇВ (QHA) -

4 грудня чиновники та експерти на прикладі одного з будинків на Печерську показали наскільки ефективними є заходи з енергозбереження для громадян.

Багатоповерхівка, що знаходиться на вулиці Лесі Українки, була утеплена за рахунок самих мешканців десять років тому. Мешканці вже й не пам’ятають у яку копійчину їм це обійшлося, проте директор Київського центру енергоефективності «Київ-ЕСКО» Вадим Литвин каже, що сьогодні утеплення коштує 700–1000 гривень за квадратний метр.

За словами Литвина, не можна конкретно визначити вартість, оскільки все залежить від особливостей фасаду, матеріалів тощо.

— Проте утеплення – це не єдиний захід, який треба реалізовувати. Для повного збереження енергії, також потрібно встановити систему регулювання теплопостачання, – зазначає експерт.

Вадим Литвин за допомогою тепловізора продемонстрував на прикладі двох багатоповерхівок переваги утепленого та тепловтрати неутепленого будинка. Як показав експеримент, неутепелений будинок втрачає у 2-3 рази більше тепла.

Керуючий ОСББ продемонстрованого будинку Віталій Олександров  розповів, що окрім утеплення фасаду, енергоекономія відбувається за рахунок індивідуального теплового пункту (ІТП), який був встановлений у будинку. Завдяки цій установці проводиться облік спожитого цим будинком тепла.

— Виставляється певна температура для квартир, наприклад 22 градуси, і автоматично система підтримує таку температуру. Якщо ж на вулиці +10, то ІТП автоматично перестає постачати тепло. Таким чином відбувається економія. Платимо тільки за ту енергію, яку використовуємо, — каже Олександров.

Всі ці заходи щодо енергозбереження були проведені в новому будинку. А що робити людям у багатоповерхівці навпроти, де мешкають переважно пенсіонери. Адже для них самостійно утеплити будинок – нереально.

Віце-прем'єр-міністр України – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко каже, що на сьогодні держава обіцяє підтримку усім, хто забажає «утеплятись».  Власне, людям відшкодовуватимуться кошти та надаватимуться дешеві кредити на придбання котлів та матеріалів для утеплення будинків.

Куди ж звертатися людині, щоб отримати відшкодування по відсотках на кредити? Міністр називає три українські банки — Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, куди людина надає документи на ті будівельні матеріали, які витрачає, — банк оформлює договірні відносини і вже потім агентство енергоефективності відшкодовує банку 30 чи 40% кредиту.

Міністр каже, що держава повинна змінити підхід до цього питання. Прикладом для цього є сусідня Білорусь, де споживається теплової енергії в два рази менше.

За словами Зубка, сьогодні уряд планує створити один тепловий проект з утеплення типових житлових багатоповерхівок.

— Та найголовніше те, що якщо людина бере кредити і максимально їх використовує на енергозбереження, вона отримує максимальну компенсацію тіла кредиту, — запевнив міністр.

Зубко наголосив також і на тому, що в жодному разі не можна робити клаптикове утеплення фасаду будівель, адже це впливає не лише на архітектуру міста. Основна небезпека криється в руйнуванні фасадів через перепади температур між утепленою частиною і неутепленою.

Як зазначив чиновник, на сьогодні держава намагається переймати досвід європейських країн у цьому питанні.

Проте для того, щоб заходи з енергозбереження дійсно були результативними, в цьому повинні бути зацікавлені як керівництво держави, так і звичайні споживачі. На жаль, поки що діалогу між ними немає.

QHA