КИЇВ (QHA) -

Коли розроблялася конституція Автономної республіки Крим, було запропоновано декілька варіантів створення державних органів управління на півострові. І один із запропонованих варіантів — це двопалатний парламент Криму. До однієї з двох палат  палати національностей  мала увійти певна кількість представників трьох великих етнічних груп, що проживають у Криму  росіян, українців і кримських татар.

 І зокрема квота для національних меншин, які представляють меншу кількість населення в Криму. Палата національностей повинна мати певні права, і якщо порушуються права однієї з етнічних груп, то вона могла б накласти вето на рішення палати представників.

Це була одна з пропозицій. Це було в історії України, і це треба враховувати й аналізувати. Можливо цей момент варто взяти до відома в подальшій роботі, обговорювати його з експертами, юристами і політологами, зазначив голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.

Він також виділив кілька основних моментів, які мають враховуватися при прийнятті законопроекту про корінні народи України.

На мою суб'єктивну думку, на сьогодні ми маємо наступне.

Перше. Конституцію Автономної республіки Крим, яку може поміняти лише Верховна Рада Автономної республіки Крим, якої немає, оскільки за рішенням Конституційного суду вона була розпущена.

Друге. Треба внести зміни до конституції України в рамках конституційної реформи. Конституція АРК має бути внесена до конституції України, необхідно прописати, якою має бути Республіка Крим. Вона може залишити таку ж назву, але з урахуванням прав корінних народів України, і в першу чергу кримськотатарського народу.

Третє. Верховна Рада приймає закон про корінні народи. Вже є розроблений законопроект. І ми там прописали, що в правовому полі мають існувати інститути і представництва корінних народів,  підсумував Ескендер Барієв.

Член Меджлісу кримськотатарського народу нагадав, що постанова від 20 березня 2014 року визнала Курултай і Меджліс офіційними органами, але далі цей процес не пішов. Тобто начебто є представницькі органи, що захищають кримських татар, але в той же час ніхто не знає, що це таке. Питання досі лишається відкритим.

— Адже це не громадська організація і не державний орган. Тому ми прописали в цьому законопроекті, що мають бути такі інститути. Вони повинні займати певне місце у правовому полі України, відповідно вони можуть мати певні функції і певний вплив, додав Барієв.

На його думку, українська влада має також передбачити, щоб представники корінних народів входили до Верховної ради АРК. Чи то двопалатний, чи одноплатний парламент  треба гарантувати кримськотатарське представництво у ньому.

 Корінний народ Криму мав би право вето на ті рішення, які несуть загрозу державі та корінним народам Криму. Все має бути прописане в законодавстві України. У цьому законопроекті ми передбачаємо, що корінні народи Криму мають бути представлені і в найвищому законодавчому органі України, тобто в парламенті,  зазначив Ескендер Барієв.

Він зазначив, що в історії України інтереси кримських татар у парламенті завжди представляли один або два депутата (Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров). Згідно з рішенням Курултаю, вони делегувалися до ВР і були включені до партійних списків.

 Це робилося не правовим, а політичним чином, коли ряд політичних партій пропонував місце за квотою у своєму прохідному списку. Це сприяло тому, щоб корінний кримськотатарський народ був представлений. Зокрема там були політичні інтереси, це було вигідно політичним партіям, бо кримські татари завжди були єдиною монолітною політичною силою, яка активно голосувала,  зазначив Ескендер Барієв.

Підбиваючи підсумки розмови про правовий статус кримських татар, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру наголосив, що корінні народи мають право брати участь у політичному процесі країни, зокрема у прийнятті законів. Вони мають мати своїх представників, які будуть почуті на найвищому рівні.

ФОТО: QHA

QHA