КИЇВ (QHA) -

Вже 28 жовтня у рамках фестивалю «Молодість» на великі екрани вийде документальний фільм про лідера кримськотатарського народу, Уповноваженого президента з прав кримськотатарського народу, людину-легенду Мустафу Джемілєва.

Його життя з самого народження була насичене бурхливими подіями, спочатку — депортація кримських татар, а пізніше боротьба за свій народ і за можливість повернутися на батьківщину. На цьому непростому шляху його чекали арешти, тортури, судові терміни, голодування. У боротьбі за повернення свого народу з місць депортації до Криму, він провів більше 15 років у радянських таборах і в'язницях, витримав найтриваліше в історії голодування 306 днів.

За свою правозахисну діяльність Джемілєв отримав не одну премію, а 2015 року був номінований на Нобелівську премію миру.

Після анексії Криму 2014 року він почав активно піднімати тему України, Криму та кримськотатарського народу на міжнародних майданчиках, продовжуючи боротьбу за свою батьківщину.

Журналіст інформаційного агентства QHA поспілкувався з режисером Ахмедом Сарихалілом про підготовку і процес зйомок фільму про героя кримськотатарського народу.

— Розкажіть про те, як виникла ідея зняти біографічний фільм про лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва?

— Ідея зняти фільм про Мустафу Джемілєва з'явилася у громадської організації «КримSOS», а вони вже запропонували мені стати його режисером. Спочатку я не погоджувався на це, бо розумів, що це дуже великий пласт роботи. Історія і масштаб цієї особистості неймовірні, і тому це досить відповідально. Крім того, на той момент я перебував у Криму, і мені здалося це трохи екстремальним, займатися таким фільмом тут. Тому я відмовився.

— Але в підсумку Ви все одно стали режисером фільму «Мустафа».

— Так, час минав, вони тільки формували ідею, розписували її, намагалися знайти гроші на зйомки. Вони комунікували з іншими режисерами, я, правда, не знаю з ким. А я, у свою чергу, вирішив вступити до Києва в Університет ім. Карпенка-Карого на режисуру. Тут мені ще раз надійшла пропозиція від «КримSOS». Я вирішив, що хочу спробувати виконати цю важку і масштабну роботу.

— Як Ви збирали матеріали до фільму?

— Спочатку ми проводили інтерв'ю з Вахтангом Кіпіані. Ми збиралися разом Таміла Ташева, я і Вахтанг. Ми намагалися вибудувати якусь фабулу, за якою могли б іти, тобто  що саме з життя Джемілєва ми охопимо, оскільки воно багате на різні події, і за деякими з них можна знімати цілі документальні серіали. Тому спершу я розробив цю саму фабулу, за якою ми мали визначитися, які події ми будемо висвітлювати. Після цього ми з Ташевою почали обмірковувати, що ми додаватимемо, а що відкидатимемо. І потім, дивлячись на ці події, вибирали людей, які мали до них стосунок або щось про них знають. Ми відібрали таких людей, здебільшого це були колеги по цеху Джемілєва свого часу  дисиденти, правозахисники, члени Меджлісу кримськотатарського народу, юристи.

— Скільки часу тривав знімальний процес?

— Оскільки у нас усі люди були розкидані по різних країнах Туреччина, Польща, США, Росія, само собою Крим і різні міста України, то сама організація знімального процесу та інтерв'ю забрали досить багато часу. В цілому ми витратили на це 6 місяців.

— У фільмі будуть присутні лише інтерв'ю, або деякі з моментів життя Джемілєва будуть показані акторами?

— Ми вибрали з його життя деякі історії, які ми відобразили в ігровій формі. Паралельно з інтерв'ю ми ці історії оживили, щоб вони стали фільмом. Ми писали сценарій для цих історій, всього їх вийшло п'ять. Вони вплітаються в інтерв'ю, можна сказати, публіцистику, і доповнюють її. Плюс до всього, у фільмі буде також хроніка. Це досить екстремально  в документальний фільм додати ігрове кіно, але ми на це зважилися, і подолали, можна сказати, певне табу.

— Чи існує у фільму якась цільова аудиторія, на яку він розрахований?

— Нам хотілося розповісти про Джемілєва зрозумілою мовою для всіх  українців та іноземців. Просто донести деякі події про його життя так, щоб вони були зрозумілі. І, звісно ж, неможливо відокремити Мустафу Джемілєва від кримських татар і розповісти конкретно про нього. Ми через нього також розповідали про кримських татар та їхні долі. Ми хочемо, щоб цю просту і одночасно страшну історію Джемілєва зрозуміли на Заході.

— Для Вас цей фільм став першою масштабною роботою, або у Вас уже був досвід подібних зйомок?

— Для мене як для режисера цей фільм став дебютним. Я мав відношення до зйомок фільму, проте займав білярежисерські посади.

— Чи хотіли б Ви продовжити знімати такі біографічні фільми?

— Це дуже цікаво, але більше зараз мене цікавлять події, які відбуваються на даний момент. Ну і тут, звичайно, ігрове кіно.

— І наостанок  розкажіть про свого героя, про якого Ви б хотіли зняти фільм.

— Я б хотів зняти кіно про героя, який їде назад до Криму. Це звичайний сучасний кримський татарин, який живе у Києві, і йому вже важко повернутися додому.

З режисером спілкувалася Олександра Шекера

ФОТО: Facebook Ахмеда Сарихаліла

QHA