КИЇВ (QHA) -

За допомогою притч і яскравих метафор, режисер знову експериментує, поєднуючи різні стилі і художні засоби у своїх виставах. Під звуки класичної музики (Шенберг та Шуберт), перша частина вистави супроводжується цирковими номерами з елементами акробатики та еквілібристики, що дивним чином поєднується з небагатослівними сценами з сімейного життя. Пронизливі діалоги матері з донькою про життя після смерті, про усвідомлення людьми того, що вони помруть, про існування і відсутність потойбічного світу вводять глядача у світ вічних тем і глибоких смислів.

На відміну від соловейка, що у любові випестує своїх пташенят, люди весь час ворогують поміж собою і забули, що таке справжні сімейні цінності. «У людей є душа, але вони не можуть навіть сказати слово «люблю» - промовляє головна героїня дійства. Через це всі спроби людства побудувати рай на землі закінчуються війною. Де замість любові матір проклинає доньку, а батько вбиває сина, і всі вони втрачають людську подобу, перетворюючись на пацюків.

Але історія матиме оптимістичний фінал, бо любов між чоловіком і жінкою може пробудити найкращі прояви людської душі.

В Іові режисер показує всю слабкість і водночас велич людської особистості. Незламність і відданість Богу можуть зберегти нашу душу попри найстрашніші випробування з усіх можливих. Бо у кожному з нас живе божественне світло, яке може засяяти будь-якої миті, поки віру не втрачено.

QHA