КИЇВ (QHA) -

Разом з тим експерт вважає, що підписаний 5 грудня 1994 року у столиці Угорщини документ, в майбутньому може стати основою для подальших міжнародних переговорів щодо посилення таких гарантій.

У ці дні авторитетний представник одного з провідних аналітичних центрів країни взяв участь у ряді публічних дебатів, присвячених подіям 22-річної давнини, в контексті підступного порушення Меморандуму 2014-го року одним з підписантів — Російською Федерацією.

У кулуарах одного з цих заходів експерт дав ексклюзивне інтерв'ю для QHA.

QHA: Миколо Вікторовичу, на всіх наших круглих столах і в пресі за ці три останніх роки вітчизняна влада піддається нищівній критиці за зайву довірливість 1994 року...

Сунгуровський: Не думаю, що на початку 90-х у нашого керівництва був широкий вибір. Адже 176 балістичних ракет, розташованих на нашій території, був націлені на Захід, і вони не могли не викликати занепокоєння у лідерів західного світу. Інша річ, що наша влада бездарно розпорядилася наступними двома десятками років, що хронологічно відділяють автограф Бориса Єльцина від телевізійних кримських одкровень його наступника 2014-го року.

QHA: Скажіть, а в контексті цієї агресії є якась перспектива реанімації Будапештського меморандуму в майбутньому?

Сунгуровський: Меморандум по суті є нижчим за рангом міжнародним договором, за яким мають послідувати важливіші домовленості.

QHA: Тобто, висловлюючись нинішньою термінологією, тоді в цьому документі зі статусом «Модус Вівенді» не була передбачена «дорожня карта» подальших кроків?

Сунгуровський: В принципі, сам текст меморандуму і не мав її передбачати. І бачення такого не було, та й подібне завдання тоді так не стояло. Завдання було в іншому: під мінімальні обіцянки і гарантії видавити з України обіцянку відмови від ядерної зброї. Третій за чисельністю у світі бойовий ядерний арсенал у руках нової молодої держави за західною логікою являв собою певні ризики.

QHA: А гарантії безпеки для нас?

Сунгуровський: Там інший іменник згадувався — «зобов'язання». Нагадаю послідовність нашого ядерного роззброєння. Спочатку вивели на територію РФ всю тактичну зброю, вірніше мобільні її носії, а потім перейшли до розгляду питання: що ж робити із шахтами, де встановлені стратегічні ядерні ракети.

Ось тоді і розпочали роботу над меморандумом. Починалося це ще за президента Леоніда Кравчука, а сам текст документа підписував уже Леонід Кучма.

QHA: І все ж, чи можна цей документ якось використовувати у майбутньому з користю для України у практичному ключі?

Сунгуровський: Можна, можливо. Скажімо, як основу для подальших переговорів. Адже для виконання він дійсно безперспективний, оскільки немає механізму його реалізації. Втім, ця біда багатьох міжнародних домовленостей, не тільки Будапештського меморандуму.

QHA: Останній виступ Путіна в Законодавчих зборах виглядає як виступ якогось міністра економіки або соціальної сфері. Він що, відступився у своїй агресивній політиці?

Сунгуровський: Виходити з чимось непопулярним до народу в Росії не заведено. Говориться зазвичай те, що приємно почути. І те, що в його посланні не було військової ура-патріотичної риторики — теж зрозуміло, оскільки хвалитися особливо нічим і цю тему зараз просто невигідно висвітлювати.

При цьому, на жаль, жодних ознак того, що він буде відмовлятися від своїх агресивних намірів ані в його промові, ані в підписаній ним напередодні Концепції зовнішньої політики Російської Федерації я не виявив, незважаючи на наявність 56-го пункту про «вибудовування партнерських відносин з Україною при дотриманні своїх національних інтересів».

QHA: До речі, саме в цьому пункті Кремль говорить про необхідність політико-дипломатичного врегулювання конфлікту на Донбасі і знову по-єзуїтському називає його «внутрішньоукраїнським». А що, на вашу думку, нас чекає у справі припинення протистояння?

Сунгуровський: Нас чекає період дуже важких рішень, які, на мій погляд, мають виходити на міжнародний рівень, тому що Донбаський конфлікт, та й Кримський, зокрема неможливо вирішити між двома сторонами. Потрібна третя миротворча сторона.

Нею можуть бути лише сили ООН, аж ніяк не ОБСЄ. Представники останнього не мають жодного кошика військових засобів, тому вичерпали себе повністю. А залучити туди миротворчий сили ООН можна. Але реально це буде зробити в той момент, як тільки РФ не матиме в Радбезі права вето.

QHA: А це можливо?

Сунгуровський: Думаю, попередні рішення Гаазького суду, Парламентської Асамблеї ООН, ПАРЄ щодо визнання РФ агресором — все це має скластися, як пазл, в голосуванні на Генеральній Асамблеї ООН, за якого Росія буде позбавлена ​​права вето як учасниця конфлікту.

QHA: Але РФ — постійний член Ради безпеки.

Сунгуровський: Існує 27 стаття Статуту ООН, при якій досить семи голосів з 15-и членів Радбезу (постійних або тимчасових — неважливо) для звернення в парламентську Асамблею ООН, щоб та прийняла рішення (згідно з прийнятою ще 1950-го року резолюції «Єдність заради миру»), що дозволяє подолати вето держави-сторони конфлікту і виключає його з процедури голосування. Тобто якщо Асамблея підтримає це рішення, РФ буде позбавлена ​​права голосу при розгляді українського питання доти, доки він не буде вирішене.

QHA: А за 70 років існування Об'єднаних Націй були прецеденти, коли вдалося подолати блокуючий вето постійного члена Ради безпеки?

Сунгуровський: Так, рази три, якщо мені не зраджує пам'ять. Один раз навіть американське вето подолали, коли приймали резолюцію по Палестині. Але подібна резолюція по Росії на Асамблеї має набрати дві третини голосів членів ООН. Це приблизно 136-138 країн-учасниць. Це досить важко, але можливо. Тому нашому дипломатичному корпусу є над чим працювати.

QHA: У ці дні виповнюється не тільки 22 роки з дня підписання Будапештського меморандуму, а й 25 років з дня створення Збройних Сил України. Більш ніж за два роки російської агресії, на Вашу думку, чи покращилося боєготовність наших солдатів і офіцерів?

Сунгуровський: Безумовно, наші бійці підросли, причому дуже суттєво. Фактично з нічого було створено реальні Збройні сили, може поки ще не того потенціалу, який нам хотілося б мати, але ми його досягаємо в міру наявності ресурсів і вміння їх використовувати. Радісно, що багато в чому наша армія стає по-справжньому народною, з огляду на кількість контрактників і тих хлопців, які служать у добровольчих батальйонах.

QHA: На дискусії згадували помилки нашого колишнього керівництва. Дісталося і підписанту Будапештського меморандуму Леоніду Кучмі, зокрема за те, що він спершу створив, а потім ліквідував Національну Гвардію. Мені завжди здавалося, що в 90-і роки вона у нас виконувала переважно церемоніальні функції — зустрічала у Борисполі або біля Марінінского палацу високих зарубіжних гостей, а Оркестр Нацгвардії піднімав настрій земляків на святах. У той же час у Путіна створювана Нацгвардія як особиста опричнина. Чи варто було відроджувати подібну структуру у нас?

Сунгуровський: Безумовно. До того ж у нас ця інституція входить до системи Міністерства Внутрішніх Справ і є найпотужнішою у складі цього відомства. Нагадаю, що наші Збройні Сили не мають права бути задіяними для вирішення внутрішньополітичних проблем, оскільки конституційно покликані для захисту від зовнішнього агресора. А Національна Гвардія, серед іншого, може залучатися до операцій по боротьбі з нелегальними формуваннями або до втихомирення позаправових акцій протесту.

QHA: Незважаючи на ювілей ЗСУ, в кінці хотілося б запитати про сумне. Скажіть, з якої причини сталася нещодавня трагедія у Княжичах, яка забрала життя шести наших силовиків у самому розквіті?

Сунгуровський: У мене немає повної інформації про всі деталі цієї трагедії, тому остаточних висновків зробити я не можу. Але одне можна сказати відразу: в системі при нормальній координації між відомствами і окремими їхніми підрозділами та службами такого бути не повинно. Можлива причина — наявна, але непотрібна конкуренція між силовими відомствами, підлеглими керівникам, що прийшли до влади за різними партійними квотами. Мені здається, що пробуксовка наших реформ пояснюється, серед іншого, саме відсутністю необхідної координації дій між різними виконавцями.

Спілкувався Олександр Воронін

ФОТО: інтернет

QHA