КИЇВ (QHA) -

Конституційну комісію, яка має розглянути напрацьовані Робочою групою зміни до Х розділу Конституції щодо статусу Криму, необхідно скликати негайно, не пізніше першої декади вересня, щоб ці зміни встигла затвердити ще нинішня Верховна Рада.

Як передає кореспондент QHA, таку думку висловив глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров на прес-конференції присвяченій Міжнародному дню корінних народів світу.

Чубаров підкреслив, що зволікати з проведенням засідання Конституційної комісії вже не можна і необхідно, аби певні сторони, зокрема, президент, прем’єр-міністр або лідери фракцій, вплинули на ситуацію і пришвидшили зібрання Конституційної комісії, яке на сьогодні з незрозумілих причин гальмується.

Чубаров вважає доцільним, щоб Конституційна комісія розглядала три документи пакетно — власне, проект змін до Х розділу Конституції, а також проекти законів про корінні народи в Україні та статус кримськотатарського народу. Цей пакет наразі вже підготовлений до розгляду.

Робоча група вирішила, що законопроект про корінні народи і статус кримськотатарського народу мають подати Конституційній комісії у пакеті зі змінами до Конституції щодо статусу Криму. Для того, щоб пакет документів — зміни до Конституції і два законопроекти, надійшли восени до Верховної Ради і були розглянуті, Конституційна комісія має зібратися терміново — максимум у першій декаді вересня. Для того, щоб ці зміни ухвалив парламент, потрібно мінімум дві сесії і у нас, фактично, залишилися дві ефективні сесії, оскільки ми напередодні виборів. Є декілька сторін, які можуть вплинути на ефективне зібрання Конституційної комісії — це президент України, прем'єр-міністр України, і це лідери фракцій, чиї члени у вигляді народних депутатів представлені у Конституційній комісії. Я мав можливість довести свою думку щодо ситуації до Президента, — додав Чубаров.

Він також зазначив, що наразі залишається декілька дискусійних питань, які остаточно потрібно вирішувати під час розгляду документів на Комісії, зокрема, щодо назви автономії. Існують варіанти назви: Кримська автономія, Автономна республіка Крим, Кримськотатарська автономія і в усіх цих варіантів є прихильники. Також дискутуватиметься, які будуть назви представницьких органів. Скажімо, недоречно, щоб у державі було дві Верховні Ради, можливо, це буде якась Кримська рада, не може бути двох урядів — Кабінету міністрів і Ради міністрів в одній державі, можливо це буде кримський уряд, припускає Чубаров.

Разом з тим, глава Меджлісу акцентував увагу, що напередодні президентської і парламентської виборчих кампаній серед багатьох політиків присутнє бажання уникати гострих запитань, таких як деокупація Криму і Донбасу, майбутнє Криму після деокупації, питання реалізації права кримських татар на самовизначення. Чубаров особливо підкреслив, що ці питання не стільки дискусійні й дражливі в українському соціумі, скільки дражливі для Росії, тому вони є своєрідним тестом для українських політиків на політичну зрілість і відданість українській державі.

— Значна частина українського політикуму напередодні виборів не поспішає розглядати питання, які є резонансними не стільки в українському суспільстві, скільки резонансними з точки зору Росії. Ми все робитимемо, щоб усі політики, особливо ті, хто уже заявив або заявлять про свої президентські або депутатські амбіції, обовязково визначилися в ключових для нас питаннях. Перше — хто для них є Путін і яким чином вони бачать притягнення цього злочинця до міжнародного суду. Друге — шляхи і механізми повернення Криму, відновлення державного суверенітету української держави. Третє — питання майбутнього статусу Кримської автономії у складі українськоі держави.

Якщо політики уникатимуть цих запитань, ми будемо виходити з того, що такі політики, ще не ставши президентом або депутатами, вже мають певні неприйнятні для української держави погляди на майбутнє Криму і окупованих територій, а також не усвідомлюють всю важливість питання надання кримським татарам статусу корінного народу та реалізації їхнього права на самовизначення. Такі політики є нещирими, вони не хочуть залучити потужний пласт міжнародного гуманітарного права, зокрема пласт про права корінних народів, до вирішення питань повернення Криму під юрисдикцію української держави, — підкреслив глава Меджлісу.  

Раніше повідомлялося, що підготовлений робочою групою текст змін до Конституції має підтримати Конституційна комісія, що дозволить подати його на розгляд до Верховної Ради. Після цього необхідно отримати 226 голосів парламенту і направити текст до Конституційного суду. Після отримання позитивного висновку Конституційного суду, депутати мають проголосувати за зміни до Конституції 300 голосами.

Наприкінці червня президент України Петро Порошенко закликав Конституційну комісію активізувати роботу щодо статусу Криму.

QHA