КИЇВ (QHA) -

 

У Києві, 19 жовтня, відбулася презентація доповіді "Кримський процес: проблеми дотримання стандартів справедливого правосуддя у політично вмотивованих справах". Автори звіту промоніторили 174 судових засідання у дев'яти політично мотивованих справах щодо Володимира Балуха, Ільмі Умерова, Ахтема Чийгоза, Сулеймана Кадирова, Ігоря Мовенка, Євгенія Панова, Миколи Семени, а також справа "26 лютого".

QHA вибрало головне.

 

Порушення презумпції невинуватості

У низці випадків спостерігалися факти навмисного очорнення обвинувачених.

— Спостерігалася низка фактів, які свідчили про створення образу винних. У першу чергу, це тримання Володимира Балуха у клітці протягом практично усіх судових засідань, в яких він брав участь. Вже досить давно існує декілька рішень Європейського суду (з прав людини — ред.), безпосередньо проти Росії, які говорять про те, що тримання обвинувачених у клітці є не просто порушенням презумпції невинуватості, а й порушує 6 статтю Європейської конвенції про права людини, — повідомила на презентації співавтор доповіді, президентка Харківської федерації "Громадська альтернатива" Марія Ясиновська.

Велику роль у створенні образу винних відіграли засоби масової інформації, які активно цитували висловлювання обвинувального характеру "чиновників" Криму.

— У низці випадків є підстави вважати, що були порушення таємниці дорадчої кімнати, тому що слухання, на яких оголошувалися вироки, за кількістю конвоїрів і поліції дуже сильно відрізнялися від штатних випадків. Так, наприклад, у справі Мовенка, коли людина не утримувалася під вартою і сама приходила на судове засідання, несподівано у день оголошення вироку виявилося, що у дворі знаходиться автозак і до зали зайшли конвоїри, тобто, вони вже знали, що вирок буде пов'язаний з позбавленням волі, — зазначила правозахисниця.

 

Порушення принципу рівності сторін

У низці випадків обвинуваченого просто не допускали на судові засідання.

— За підсумками спостережень, ми знайшли досить багато випадків, коли сторона захисту була у нерівних умовах зі стороною обвинувачення. Одним зі стандартів принципу рівності є те, що обвинувачений має бути присутнім на судових засіданнях, на яких він обвинувачується. Разом з тим, наприклад, у справі Ахтема Чийгоза, монітори відвідали 70 засідань, але ні на одному з них він не був присутній. Це 44% усіх судових засідань, які відбулися у цій справі, — повідомив виконавчий директор Освітнього будинку прав людини у Чернігові Сергій Буров.

Часто суд обмежував право обвинувачених бути вислуханими.

— Наприклад, Володимиру Балуху дали усього 10 хвилин, щоб підготуватися до останнього слова. До судового засідання він не знав, що проголошуватиме останнє слово.

За словами правозахисника, також є дуже багато прикладів того, як клопотання захисту, щоб отримати письмові свідчення свідків були відхилені судом, у той час як клопотання обвинувачення переважно задовольнялися.

 

Порушення принципу публічності

З боку окупаційної влади систематично обмежувався доступ до інформації про перебіг судового процесу.

— Практично в усіх справах, інформація не публікувалася адекватно. Це не мало поодинокого характеру, повторювалося у низці випадків. Тут можна говорити про систематичні порушення. Вільний доступ на засідання у багатьох випадках не був забезпечений. У трьох з дев'яти справ були суттєві перешкоди адміністративного характеру, обмаль місць. У шести справах: Балуха, Чийгоза, Умерова, Мовенка, Семени і "26 лютого" не було дотримано право робити аудіозаписи. Інший аспект — це слабка акустика. Для людей, які сиділи в залі, не було чутно, про що говорять суддя або прокурор, — повідомив експерт ресурсного центру з прав людини "CReDO" Сергій Остаф.

 

Нагадаємо, у цьому році очікується, що Генасамблея ООН ухвалить чергову резолюцію щодо незаконної окупації Росією Криму. Вперше питання українських політв'язнів, переслідуваних Росією, буде виділено у документі окремим пунктом.

QHA