КИЇВ (QHA) -

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука вважає, що в новій «кримській резолюції» необхідно акцентувати на порушеннях Росією прав України як держави, які, в свою чергу, тягнуть за собою порушення прав людини.

Таку думку Георгій Тука висловив агентству QHA, коментуючи початок роботи над проектом нової резолюції щодо Криму, яка має бути винесена наприкінці року на голосування Генеральної асамблеї ООН.

Зокрема, Тука вважає, що необхідно згадати Керченський міст, сам факт побудови якого всупереч волі України є порушенням норм міжнародного права. Крім того, введення цього мосту в експлуатацію і обмеження торговельного судноплавства в Керченьскій протоці і Азовському морі прямо порушує економічний суверенітет України.

— Треба робити акцентна будівництві так званого Кримського мосту. Мабуть, варто зробити акцент на екологічній катастрофі, яка розпочинається в Криму - посуха з нестачею води. Мабуть, варто піднімати питання про те, що будівництво Керченського мосту призводить до економічних втрат нашої держави. 

Варто відзначити, що практично не зменшується кількість країн, що під час голосування за «кримські резолюції» на Генеральній асамблеї ООН утримуються, а кількість тих, хто голосує «проти» навіть дещо збільшилась. Відповідаючи на запитання, яким чином збільшити кількість прихильників української позиції, або принаймні не допустити збільшення кількості противників чи «болота», Георгій Тука зазначив, що Україні треба активізувати діяльність на дипломатичному фронті.

— Треба більш активно працювати як на дипломатичному фронті з представниками цих країн, так і в інформаційному просторі. Давайте відверто казати - я не бачив жодної людини, яка б заперечувала, що ми суцільно програємо в інформаційному просторі. І це (тенденції голосувань) - наслідки. 

Як повідомляло QHA, 9 серпня президент України Петро Порошенко доручив дипломатам підготувати нову резолюцію щодо Криму до наступної сесії Генасамблеї ООН.

Довідково. Перша резолюція по Криму підтверджувала територіальну цілісність України. Вона була ухвалена ГА ООН 27 березня 2014 року, одразу після організованого Москвою і контрольованого військовими без розпізнавальних знаків «референдуму».

Другу «кримську» Резолюцію стосовно ситуації з правами людини в окупованому Криму ГА ООН схвалила 19 грудня 2016 року. У ній Росію було названо «країною-окупантом» АР Крим та Севастополя і засуджено незаконну анексію українського півострова. Окрім того, в резолюції з’явилися вимоги до РФ припинити будь-яке насильство відносно жителів Криму, включаючи незаконні затримання активістів і нелюдське ставлення до них, а також відкликати усі дискримінаційні закони; звільнити усіх незаконно затриманих українських громадян.

Третя «оновлена кримська» Резолюція, яку ГА ООН затвердила 19 грудня 2017 року містила ще більш жорсткі формулювання щодо Росії, як країни-окупанта. Зокрема, ООН засудило застосування на території окупованого півострова російських законів і наголосило на необхідності дотримуватися законодавства України.

Водночас, Росія продовжує ігнорувати вимоги Резолюцій Генасамблеї ООН стосовно дотримання прав людини в Криму. Більше того - з кожним роком окупації репресії проти українських громадян ще більше посилюються.

Також слід зауважити, що кількість країн які голосують за Резолюцію майже стабільно (у 2017 році «за» проголосувало 70 країн, у 2016 — 73 країни), «проти» голосувало 26 і 23 країни відповідно. Водночас значна кількість країн займає позицію «утрималися» (77 і 76).

QHA