КИЇВ (QHA) -

 

Сьогодні український суд вперше оголосив вирок колишньому депутату парламенту Автономної Республіки Крим за державну зраду і сприяння російським окупантам у незаконній анексії півострова.

Дніпровський районний суд Києва засудив колишнього депутата Верховної Ради АРК Василя Ганиша до 12 років позбавлення волі за звинуваченням у державній зраді, підтримавши вимогу прокуратури Автономної Республіки Крим. Відзначимо, що і прокуратура, і суд обрали середнє покарання, так як ст. 111 Кримінального кодексу України про держзраду, в якій звинувачували Ганиша, передбачає ув'язнення на термін від 10 до 15 років.

Ганиша визнали винним у сприянні Росії за двома епізодами — за участь в голосуванні за російську Конституцію Криму 11 квітня 2014 року в статусі депутата ВР Криму. А також за участь у виборах до міської ради Феодосії, які проводилися 14 вересня того ж року за російським законодавством.

— Ми хочемо вчергове нагадати винним у державній зраді, що рано чи пізно їхні дії отримають оцінку українського правосуддя і ми будемо домагатися невідворотності покарання, — прокоментував рішення суду прокурор АРК Гюндуз Мамедов.

 

Історія оголошення вироку Ганишу бере початок з 28 квітня 2015 року, коли СБУ затримало його на контрольно-пропускному пункті «Каланчак»: екс-депутат їхав з Криму на «материк». Наступного дня Ганиша помістили під домашній арешт, а суд по ньому почався у серпні 2015 році.

Спочатку список обвинувачень складався з трьох епізодів. Окрім голосування за російську Конституцію Криму і участь у виборах до Феодосійської міськради, Ганиша звинувачували у тому, що 6 березня 2014 року він був присутній на засіданні ВР АРК, тим самим створюючи на ньому кворум, чим сприяв зазіханням на територіальну цілісність України. Окрім того, на цьому ж засіданні він голосував за проведення «референдуму» про статус Криму, а згодом працював у незаконно створеній «Держраді Республіки Крим».

Однак сам Ганиш відкидав звинувачення за всіма трьома епізодами. Зокрема, він наполягав, що голосував «проти» проведення референдуму, хоча й брав участь у березневому засіданні ВР Криму. Втім, згідно зі статистикою голосування, у той день «за» референдум проголосувало 78 депутатів, а «проти» не було подано жодного голосу. Що стосується голосування по Конституції Криму в квітні 2014 року, то Ганиш взагалі стверджував, що не брав участі у цьому засіданні, а просто у той день зайшов до парламенту, щоб поспілкуватися з міністром соціальної політики. Свою участь у виборах до міськради Феодосії за російським законодавством він не заперечував, однак пояснив своє висунення проханням місцевого меджлісу — нібито потрібно було відібрати частину голосів у кандитата від Компартії.

Згодом стало відомо, що захищати екс-депутата намагалися різноманітними і не цілком законними методами, причому практично від самого початку судового розгляду. За даними СБУ, процесуальні прокурори у кримінальному провадженні Вадим Букрєєв і Сергій Хальзев вимагали у Ганиша 45 тис. дол за зміну статті обвинувачення на менш тяжку. Згодом сума хабара зменшилася втричі. У результаті Печерський райсуд Києва 21 липня 2016 року заарештував обох екс-прокурорів за підозрою у вимаганні хабара.

Приписати до цієї справи намагалися і голову САПУ, причому, без його відома. Процесуальний прокурор у кримінальному провадженні за обвинуваченням у державній зраді Василя Ганиша говорив з підсудним про пом'якшення статті обвинувачення, прикриваючись ім'ям Назара Холодницького. Про це два роки тому розповів ЗМІ сам керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, колишній перший заступник прокурора АР Крим Назар Холодницький. Антикорупційний прокурор України зізнався, що дізнався про торги Ганиша з прокурором лише у лютому 2016 року.

— До мене доходили чутки, що процесуальний прокурор прикривався моїм ім'ям і говорив, що ці гроші «беруть» під мене. Це є класичною схемою усіх, що ми завжди беремо під начальство, треба комусь нести. Мною прикривалися, але це було на рівні розмов, — говорив Холодницький.

 

Говорячи про свою роль у кримінальному провадженні проти Василя Ганиша, Назар Холодницький заявив, що був «медійним обличчям цієї справи», знаходив свідків, але жодного разу не зустрічався з підсудним особисто.

Судовий процес у справі Ганиша розтягнувся більш ніж на три роки. Серед свідків, які проходили у справі — екс-прем'єр Криму Анатолій Могильов, координатор Громадянської блокади Криму Ленур Іслямов, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Згадуючи дачу показань свідків на суді, Чубаров писав у своєму ФБ:

— Мені довелося відповісти на довгий перелік питань, що задаються всіма учасниками судового процесу. Волею-неволею довелося зануритися у події 25 лютого — 16 березня 2014 року. Але, якщо чесно, настрій мій був би зовсім іншим, якщо на судовій лаві у якості перших обвинувачених у державній зраді виявилися найбільш огидні перевертні, як Аксенов, Константинов, Іоффе, Донич, Цеков.

 

Лідер Громадянської блокади Криму Ленур Іслямов стверджував, що не пам'ятає — чи був присутній Ганиш особисто у той день на засіданні парламенту.

— Я представляв кримськотатарський народ від Меджлісу і поїхав туди. У той день я не пам'ятаю особисто, щоб Ганиш там був. Я бачив на табло суду, як усі депутати голосували. Як саме Ганиш голосував, я не бачив.

 

У лютому 2017 року, коли розгляд справи, здавалося б, наближався до завершення, Вища рада правосуддя відсторонила голову суддівської колегії Олександра Федюка. Новим головуючим у справі Ганиша була призначена суддя Оксана Бірса і 5 квітня суд почав розглядати справу від самого початку.

Через рік, 27 липня 2018 року, суд зняв з Ганиша частину обвинувачень, зокрема, звинувачення у голосуванні за проведення «референдуму» в березні 2014 року.

15 листопада 2018 року під час дебатів у Дніпровському районному суді Києва Ганиш стверджував, що «ніколи не скоював злочину проти народу і держави Україна». Він сам і сторона захисту просила визнати його невинним і повністю виправдати. Сторона обвинувачення продовжувала наполягати на його провині за двома епізодами і вимагала 12 років позбавлення волі. У результаті суд погодився зі стороною обвинувачення, а також присудив виплатити до держбюджету понад 5,7 тис. гривень судових витрат. Втім, захист може оскаржити це рішення у вищій судовій інстанції.

У будь-якому випадку, можна говорити в якомусь сенсі про прецедентне рішення — вперше український суд оголосив обвинувальний вердикт щодо депутата кримського парламенту, визнавши, що його дії призвели до порушення територіальної цілісності України і сприяли Росії в анексії Криму. З огляду на те, що Ганиш — не єдиний кримський депутат, інші його колеги, які брали участь у подіях березня – квітня 2014 року в Криму, цілком можуть змоделювати собі своє майбутнє. За даними прокуратури АРК, в судах зараз розглядаються справи за такими екс-депутатам Верховної Ради АР Крим, яких звинувачують у державній зраді, як Сергій Цеков, Світлана Савченко, Костянтин Бахарєв, Едіп Гафаров, Ремзі Ільясов, Анатолій Іоффе, Володимир Кличников та інші. Усього ж можуть бути притягнуті до відповідальності практично усі депутати, які брали участь в засіданні кримського парламенту 6 березня або 11 квітня 2014 року.

Втім, акт відплати кримським зрадникам з боку українського правосуддя не обмежується народними обранцями.

За словами Генерального прокурора України Юрія Луценка, до суду вже направлено справи щодо 64 колишніх депутатів Верховної Ради АР Крим, 21 депутат Севастопольської міської ради, так званий міністр охорони здоров'я Криму, 6 членів незаконного збройного формування "Самооборона Криму" та інші. Станом на жовтень поточного року, суди вже оголосили три вироки за посягання на територіальну цілісність України: вже засуджені за державну зраду колишній депутат міськради Євпаторії Сергій Осмінін, член всеросійського громадського руху "Волонтери перемоги", а також "заступник міністра спорту" Криму.

Василь Ганиш, якому суд оголосив вирок 19 листопада, став четвертим у цьому списку. І, судячи з усього, далеко не останнім.

QHA