КИЇВ (QHA) -

Напередодні третіх роковин тимчасової окупації Російською Федерацією території Криму в Європейському Парламенті готується потужна Резолюція, яка покликана привернути увагу світу до проблем із порушенням прав людини на окупованому півострові. Очікується, що сьогодні в першій половині дня Європарламент проголосує за її ухвалення.

Цікаво, що одночасно чотири політичних групи підготували свої проекти Резолюцій щодо Криму. Усі без винятку автори згаданих документів категорично засуджують дії Російської Федерації щодо захоплення півострова, при цьому наголошуючи на жахливих гуманітарних наслідках, які виникли після 2014 року. У проекті міститься заклик звільнити усіх політичних в’язнів, які протягом трьохрічного окупаційного періоду були заарештовані російськими правоохоронними органами за правозахисну діяльність. Європарламент вимагає від російської влади відкрити перелік затриманих (заарештованих) зниклих осіб, аби зрозуміти цілісну картину процесів, що відбуваються на півострові протягом останніх трьох років.  Неодноразове згадування імен тих активістів, які постраждали внаслідок окупації, вказує на те, що Європа не готова йти на компроміси з Росією в питаннях Криму. 

Ось деякі ключові положення Резолюції, які роблять її доволі сильним з політичної та правової точок зору інструментом:

- підтримка суверенітету і територіальної цілісності України;

- підтвердження засудження незаконної анексії Криму Росією як факту порушення міжнародного права, а також міжнародних договорів і двосторонніх угод, стороною яких є РФ; 

- підтвердження факту окупованого статусу Криму, а РФ як окупаційної влади на території півострову;

- підтвердження повної підтримки переконливої та сталої політики невизнання анексії Криму;

- категоричне засудження різних форм порушення прав людини на території Криму, насамперед, кримськотатарської громади, а також незаконного переслідування та незаконного ув’язнення Росією громадян України за політичними мотивами;

- вимога до РФ негайно звільнити усіх незаконно затриманих і ув’язнених громадян України на території Росії та окупованого Криму;

- заклик до РФ надати  безперешкодний, необмежений і вільний доступ до території півострова для представників міжнародних організацій та НУО, які працюють у сфері захисту прав людини; підтримка у цьому зв’язку ініціативи України у рамках ООН;
посилання на резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України» (2014 рік) та «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна, 2016 рік) та врахування їхніх положень;

- заклик до розширення персональних санкцій ЄС проти осіб, відповідальних за порушення прав людини в Криму;

- запит щодо вивчення питання започаткування міжнародного переговорного формату щодо деокупації Криму за участі ЄС;
рішуче нагадування про вимогу до РФ негайно скасувати рішення про заборону Меджлісу кримськотатарського народу;

- підтвердження збереження в силі усіх попередніх резолюцій ЄП щодо України та Росії, зокрема, прав людини в Криму, кримських татар і справ громадян України, що незаконно утримуються Росією.

Окремим важливим елементом у Резолюції є заклик до Російської Федерації забезпечити доступ міжнародних правозахисних організацій до півострова з метою реальної оцінки ситуації із забезпеченням прав людини в АРК. Мова йде, перш за все, про Комісара Ради Європи з прав людини, який безпосередньо відповідає за моніторинг виконання Росією Конвенції із захисту прав людини. Тортури та знущання над громадськими активістами та правозахисниками, особливо над кримськими татарами та українцями, не залишилися непоміченими в Європі. Це дає підстави стверджувати, що насправді немає строку давності за скоєні Російською Федерацією злочини в Криму.

Також символічним є той факт, що ухвалення Європарламентом Резолюції по Криму відбувається практично одразу після проведення в Гаазі слухань у Міжнародному Суді ООН про застосування запобіжних заходів у справі «Україна проти РФ». У  разі ухвали, Резолюція суттєво посилить позицію України у цьому судовому процесі.

Неодноразові посилання на Резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо Криму вказують на те, що поступово світова спільнота формує один великий «Кримський файл». Цей процес не такий швидкий, як би того хотілося, однак важливе те, що він триває. Зашморг на шиї окупаційної російської влади затягується все тугіше.

Із негативного. Судячи з аналіу проектів резолюцій, складється враження, ніби окремі депутати Європарламенту намагалися робити спроби привязати питання політичних в'язнів з Криму до Мінського процесу та обміну заручниками, які утримуються незаконними збройними формуваннями на Донбасі. Однак така позиція навряд чи знайде підтримку серед більшості депутатів, оскільки санкційна політика Євросоюзу ділиться на два незалежних процеси – Кримську окупацію та військову агресію Росії на Донбасі.

Отже, незважаючи на цей негативний момент, стає зрозумілим, що Кримську трагедію ніхто забувати не збирається.

 

Володимир Денисюк,
старший аналітик Української ради з міжнародних відносин

 

ФОТО: інтернет

QHA