КИЇВ (QHA) -

Завтра у Верховній Раді відбудеться День довкілля, на якому планують винести на розгляд три важливі екологічні законопроекти, прийняття яких є частиною зобов'язань України перед міжнародними партнерами в плані зближення українського законодавства із законодавством ЄС. 

Йдеться про законопроекти «Про оцінку впливу на навколишнє середовище» (№2009 а-д), «Про стратегічну екологічну оцінку» (№3259) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів до управління водними ресурсами за басейновим принципом» (№3603).

Про це сказав заступник міністра екології та природних ресурсів з питань євроінтеграції Микола Кузьо на круглому столі в Інституті Горшеніна, який був організований спільно з реанімаційним пакетом реформ. Заступник міністра акцентував, що далі відкладати прийняття цих законопроектів не можна.

— Будь-яке подальше затягування з цими законами є неприйнятним.

Замміністра також нагадав, що оцінка впливу на довкілля є однією з вимог практично з будь-якого кредиту, гранту, проекту допомоги, які отримує Україна. Однак наразі процедура і правила цієї оцінки законодавчо не визначені. А згадані законопроекти саме покликані врегулювати це питання

Україна часто бере кредити. Це можуть бути кредити Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку. Україна активно залучає різні проекти  технічні проекти, різні гранти на розвиток. Так ось, звичайною практикою у більшості цих проектів є облік оцінки впливу на навколишнє середовище будь-якої діяльності, яка здійснюється в рамках цих проектів, — повідомив Кузьо.

Заступник міністра також зазначив, що Україні загалом варто посилити екологічну складову в національній політиці

В свою чергу секретар комітету ВР України з питань екологічної політики, нардеп Остап Єднак також додав, що на Україну тиснуть європейські партнери, які вимагають виконати зобов'язання за договором про асоціацію та прийняти цей проект.

Європейська енергетична спільнота надіслала місяць тому скаргу, що, оскільки ми не виконуємо наші зобов'язання, наше членство в цьому органі може бути призупинене. Це дуже реальні загрози, які ми не можемо собі дозволити.

За словами нардепа, великий бізнес до останнього не хотів приймати закон про оцінку впливу на довкілля, оскільки введення в дію цього закону переводить підприємців у європейські, прозорі і відповідальні, стандарти ведення бізнесу, а зараз «можна будувати будь-де і будь-що, а потім легалізувати набудоване за хабарі».

— Завтра у нас буде або перемога або ганьба,  зазначив Остап Єднак.

Експерти також відзначають, що законопроект про оцінку впливу на довкілля дозволить бізнесу отримати чіткі процедури і правила.

За словами експерта групи РПР-довкілля, експерта з питань екологічної політики Інституту суспільно-економічних досліджень Тетяни Тевкун, позитивним у законопроектах є те, що в ньому повністю прописана і процедура, і критерії хто має отримувати ОВД (оцінку впливу на довкілля),  а хто ні. Тож бізнес одразу може зрозуміти  підпадає він під оцінку впливу на довкілля чи ні. Зокрема проект виводить малий бізнес з-під потреби проводити оцінку впливу на довкілля, крім того, цим законом скасовується екологічна експертиза.

Визначено чіткий перелік, навіть з градацією. наприклад, ТЕЦ і ТЕС підпадатимуть, коли у них 50 МВт потужності. Це прибирає невеликі котельні та інші об'єкти. Або, наприклад, виробництво целюлози підлягатиме оцінці впливу на навколишнє середовище, тільки якщо це буде 200 тонн на добу, тобто це велике підприємство.

Також Тетяна Тевкун зауважує, що в законі закладається можливість конструктивного діалогу з громадськістю, зокрема він дозволить інвестору домовитися з громадськістю ще на стадії планування.

Як зазначає головний експерт груп «Реанімаційний пакет реформ довкілля», експерт проекту ЄС «Підтримка України в апроксимації законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища» Дмитро Скрильніков, ці законопроекти покликані запобігти появі екологічних проблем і забруднення у майбутньому. Крім того, підприємцю, коли він грає за прозорими правилами, набагато простіше вести бізнес, зокрема за кордоном. 

Ці три законопроекти першочергові в порядку денному Україна-ЄС і першочергові для того, щоб змінити систему керування довкіллям задля ефективнішого його збереження, а також для забезпечення чітких і прозорих правил ведення бізнесу.

Кореспондент QHA поцікавився  у разі набуття чинності цих законів чи повинні будуть отримувати відповідні документи суб’єкти, які наразі функціонують на території тимчасово окупованої Республіки Крим? Оскільки де-юре територія Криму вважається українською, відповідне питання може постати після завершення російської окупації Криму стосовно тих, хто розпочинав якісь будівництва в проміжку між набуттям чинності згаданих законів та моментом деокупації.

За словами Дмитра Скрильнікова, закон не врегульовує ці питання прямо (стосовно отримання ОВД бізнесменами, які будуватимуть об’єкти в поки що окупованому Криму після набуття чинності згаданих екологічних законів в Україні). Водночас в законі вказується, що реалізація діяльності без отримання ОВД забороняється. Тож, ймовірно, в майбутньому це питання потребуватиме окремого закону, припустив він.

Скажімо, навіть процес будівництва сумнозвісного Керченського мосту він також потребує пояснення, оскільки таке будівництво вже може містити шкідливий вплив на довкілля. І до речі, цей шкідливий вплив буде відчутний багатьма країнами Чорноморського регіону, - зазначив Дмитро Скрильніков.

Експерт також наголосив, що Україна повинна моніторити всі міжнародні зобов’язання та фіксувати факти завдання екологічної шкоди в акваторії Азовського і Чорного морів, зокрема на шельфі окупованого Криму. А завдана українським водним ресурсам шкода має бути обрахована і потім висунута на компенсацію.

Разом з тим експерт проекту ЄС «Підтримка України в апроксимації законодавства ЄС в сфері навколишнього середовища» Сергій Вихрист зауважив, що деякі бізнесмени, які змушені працювати на тимчасово окупованих територіях, двічі оформлюють дозвільні й інші документи на ведення господарської діяльності (зокрема згідно з українським законодавством, щоб потім не виникало питань стосовно легальності їхнього бізнесу). Тож бізнесменам, які займатимуться будівництвом у Криму в період окупації, варто підстрахуватись і в українському законодавчому полі:

Я б закликав тих суб’єктів господарювання, які прораховують свій бізнес на багато років вперед, і які припускають на перспективу здійснювати господарську діяльність і в Україні, і за кордоном, пройти ті процедури, які визначають ці екологічні закони. Оскільки в цих законах жодним чином не виокремлюються тимчасово окуповані території (зокрема, Крим), — наголосив Сергій Вихрист.

Нагадаємо, 4 жовтня 2016 року у Верховній Раді відбудеться День довкілля. У цей день заплановано розгляд у другому читанні і можливе прийняття трьох ключових законопроектів у сфері охорони довкілля: проект закону «Про оцінку впливу на навколишнє середовище» (№2009 а-д), «Про стратегічну екологічну оцінку» (№3259) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів до управління водними ресурсами за басейновим принципом» (№3603).

Закон про оцінку впливу на довкілля регулює відносини переважно суб'єкта господарювання та державних органів. Суб'єкт господарювання, плануючи той чи інший вид діяльності або будівництво якогось об'єкту, має враховувати екологічні аспекти.

Стратегічна екологічна оцінка — це переважно відносини органів публічної влади. Вони формують державну політику у певних сферах, вони відповідають за розвиток міської та сільської інфраструктури. Йдеться про можливість оцінити можливі наслідки на 5-10-15-20 років вперед і ще до інвестування грошей.

Згадані законопроекти були прийняті в першому читанні у квітні поточного року, хоча мали бути прийняті ще три роки тому.

QHA