ЯЛТА (QHA) -

 

Бригади швидкої допомоги у Ялті анексованого Криму відчувають нестачу кадрів. На підстанціях "швидкої" нікому працювати, і це — одна з причин, з якої медики прибувають на виклик з великими запізненнями.

Водій Алупкінської "швидкої" Андрій Дубров розповів, що навіть влітку, у розпал сезону, на 50 кілометрів узбережжя — від Будмістечка до Фороса — працює лише дві машини швидкої допомоги. В Алупці, за його словами, не вистачає 5 водіїв, у Ялті — 10.

— У Криму на всій периферії така ситуація. Виїжджаючи, ми ризикуємо своїми життями, життями лікарів і пацієнтів. Тільки сімферопольська підстанція швидкої допомоги обслуговується нормально. Створені такі умови, що працювати неможливо. Люди звільняються. Тих, хто залишився, змушують після змін, у свій вільний час, самостійно лагодити автомобілі, — зазначив Дубров.

 

За словами місцевого активіста Сергія Сардико, у "МОЗ Криму" повідомили, що і у наступному курортному сезоні також не буде можливості забезпечити Велику Ялту додатковими бригадами "швидкої".

— Причини — виражений кадровий дефіцит медичних працівників та водіїв швидкої медичної допомоги. І справа не тільки у мізерних зарплатах у 10–12 тисяч рублів. Знищена уся ремонтна база автомобілів швидкої допомоги, машини нормальним чином не ремонтуються і перед виїздом не проходять огляд, колеса співробітники ремонтують за свої гроші.

 

Не допомогло й те, що у 2017 році "міністр охорони здоров'я Криму" Олександр Голенко презентував Єдину диспетчерську службу швидкої медичної допомоги.

Так, бригади "швидкої" отримали планшети, куди диспетчер скидає інформацію про пацієнта, і на цьому "реформи" закінчилися.

У місті багато хто зі співробітників державної "швидкої" переходять працювати до приватних служб.

Один виклик приватної "швидкої" в Криму, не рахуючи медичних послуг, коштує 3500 — 4000 рублів. З послугами — близько 10 тисяч.

Більшості жителів їхні послуги не по кишені.

 

Жителі прибережних селищ Великої Ялти ризикують залишитися без екстреної медичної допомоги через брак автомобілів і персоналу.

Кримські села страждають через брак медичної допомоги. Так, у звіті Загальноросійського народного фронту йдеться, що 71% фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП) у селах анексованого Криму мають проблеми з медичним обладнанням.

 

Джерело: Примечания

QHA