КИЇВ (QHA) -

У центрі столиці посередині головної річки України — Дніпра води по коліно. Екологи б'ють на сполох: одна з найбільших річок Європи міліє і перетворюється в зелене болітце з безліччю островів.

Зарадити біді можна, але лише спільними зусиллями держави і кожного громадянина, якому не байдужа до екологічного стану водойми, з якої п'є воду дві третини населення України.

— Наш Дніпро перегородили греблями, позбавивши його течії, а на берегах стоять мегаполіси, хімічні та металургійні гіганти зі своїми стоками і зливами. Дніпро втратив можливість змивати все те, що в нього потрапляє. Зараз вчені стверджують, що вода в Дніпрі це вся таблиця Менделєєва. Якщо так піде і далі, то по Дніпру треба буде не плавати на човнах, а ходити пішки, впевнений голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

Він розповів, що недавно були зроблені гідрос'емкі столичної акваторії, які виявили 56 мілин, які найближчим часом можуть перетворитися в острова.

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, яка не перший рік веде боротьбу за збереження Дніпра, каже, що восени вода природним шляхом прибуває в усі річки України, проте з Дніпром цього не сталося. Зараз він повністю фрагментарний і розділений на окремі рукави. Прибуттю води заважає кілька причин.

Головна причина такої ситуації це не клімат, а зневоднення річки через хижацьке водокористування. Підприємства безконтрольно забирають воду і скидають неочищені стоки, розповідає еколог. Держава не тільки дозволяє скидати ці стоки, а й збирає статистичну інформацію з цього питання.

Як розповідає Тетяна Тимочко, 2015 року у Дніпро було скинуто близько 3 млрд кубометрів неочищених або недостатньо очищених вод.

Тимочко називає й іншу причину руйнування Дніпра  хімічне забруднення. З одного боку це речовини, які скидають підприємства, з іншого боку  побутовий сектор, адже більшість людей користується у господарстві фосфатомісткими засобами, які не лише шкодять здоров'ю, але і служать добривом для водоростей, які в результаті посилено розмножуються і швидко відмирають, провокуючи падіння рівня кисню у водному середовищі. Це призводить до загибелі риби та її загнивання.

Однак є ще одна обставина, яку повинна контролювати держава, заборонена законом посилена забудова прибережної смуги призводить до зарегульованості стоку і зупиняє перебіг, від чого річка міліє. Зміні гідрологічного режиму течії Дніпра сприяє і хаотична робота земснарядів по всьому басейні річки.

Істотно допомогти у вирішенні проблеми обміління річки може зміна українського водного законодавства.

Якщо ми зараз не зробимо рішучих кроків і не імплементуємо рамкову водну директиву, яку нам ще два роки тому треба було імплементувати згідно з Угодою про асоціацію, ми не зможемо врятувати українські річки,  переконана Тимочко.

Підтримує відомого в Україні еколога і голова Державної екологічної інспекції України Андрій Заїка.

Він зазначає, що з початку року було проведено понад 40 ресурсних перевірок води і нараховано близько п'яти тисяч гривень адміністративних штрафів в той час як збитки, завдані державі, склали від трьох до чотирьох мільйонів гривень! Безумовно, підприємці не бояться таких перевірок, оскільки адмінштрафи для них дуже низькі: від 130 до 180 гривень.

Треба міняти методики, бо дуже низькі з точки зору покарання штрафи не відчуваються суб'єктом. Необхідно зробити так, щоб платити штраф було невигідно, а вигідніше було встановити очисну споруду, говорить Заїка.

Завдяки представникам громадської організації «Еко-Громада» редакція QHA змогла переконатися, в якому жахливому стані перебуває головна річка країни. Екологи перебралися на середину Дніпра і стали по коліно в брудно-зеленій воді, щоб закликати суспільство і владу звернути увагу на цю проблему.

QHA