КИЇВ (QHA) -

Сьогодні в Києві у рамках XII Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA відбувся міні-тренінг «Захист прав громадян, які постраждали від конфлікту на Сході України (військовополонені, заручники, поранені)».

Під час заходу експерти та правоохоронці обговорили актуальні проблеми, з якими сьогодні стикаються ті, хто так чи інакше стали жертвами збройного зіткнення на Донбасі.

На сьогодні в полоні у бойовиків, за офіційними даними, перебуває 124 українських солдати. Незважаючи на всі зусилля волонтерів, обміни з представниками збройних формувань регулярно зриваються через нову прізвищну системи.

— Я сама луганчанка. Так вийшло, що коли невідомі військові захопили луганське СБУ, мене не з власної волі туди провели і фактично добу тримали. Юридично я була заручником. Тоді було дуже багато обмінів, які не завжди йшли через державу, і не завжди було зрозуміло, кого і як звільнили. Чому так? Тому що точилися бойові дії, і в полон брали багато людей. Чому зараз обмінів мало? Бо залишилося 124 людини. За останніми цифрами, які даються офіційно, було звільнено 3010 чоловік. Коли їх були тисячі, їх звільняли. Зараз людей мало. Як зараз відбуваються обміни, чому вони йдуть довго і немає домовленостей? Тому що зараз йдуть обміни за прізвищами,  пояснює Анна Мокроусова, волонтер «Схід-SOS».

За її словами, головною проблемою в процесі обміну військовополоненими залишаються взаємні домовленості, оскільки нова система складніша, ніж колишня, коли обмін відбувався за принципом «кількість на кількість». Саме з метою нормалізації цього і так копіткого процесу був створений Центр звільнення полонених.

 Ми подумали про те, що має бути окремий орган  міжвідомчий центр, який був анонсований 2014 року. І те, про що ми зараз говоримо, це міжвідомчий центр  об'єднаний центр при СБУ. Туди входять представники і УМВС, і Міноборони,  розповіла Мокроусова.

Однак навіть після звільнення з полону українським військовослужбовцям доводиться стикатися з безліччю проблем, які стосуються дотримання прав колишніх заручників на підконтрольній Україні території.

 Тема, яку я хочу підняти, є актуальною для військовослужбовців, які потрапили в полон  це їхні права після звільнення. Як військовослужбовці, як службовці в батальйонах МВС, Нацгвардії та інших силових структур, вони мають право на лікування у профільних відомчих госпіталях. А після того, як вони пройдуть курс лікування, державою також передбачений для них ряд прав, пільг і одноразова грошова допомога,  каже Леся Василенко, голова ГО «Юридична сотня».

Вона зазначила, що у військовополонених виникають проблема з документами, які необхідні для того, щоб у військово-лікарській комісії їм видали довідку про обставини травми, прив'язавши її до бойових дій.

 У госпіталях просто кажуть, що довідки немає, в частині не можуть її дати, бо не знають, де людина отримала поранення. Їй кажуть іти й просити довідку в тому пункті, де їй надавали першу медичну допомогу. Виходить, їй потрібно йти за нею до сепаратистів!  обурюється Василенко.

Правозахисниця порадила військовополоненим після звільнення в першу чергу на українській території звернутися до лікаря, який після вивчення медичних висновків з так званих «ДНР» і «ЛНР» зможе видати нову довідку, яка свідчитиме про те, що поранення сталося саме в полоні.

ФОТО: QHA

QHA