ЛЬВІВ (QHA) -

Об'єднання діячів правозахисного руху — Українська гельсінська група — може стати більш активним у своїх діях. Якщо в даний час УГГ не веде повноцінну правозахисну роботу, то вона може стати такою собі інформаційною ланкою або майданчиком для обговорення проблем захисту прав людини на окупованих територіях Донбасу і Криму. Таку думку висловила член Меджлісу кримськотатарського народу, директор інформаційного агентства QHA Гаяна Юксель під час II Кримського форуму, що пройшов у Львові 10-11 листопада.

— Червоною ниткою практично через всі виступи та обговорення форуму проходять кілька проблем. Найголовніша з них — які механізми протистояння держави агресору? Ще одне важливе питання, про яке говорять багато, — це системна криза в правозахисному русі в цілому і в Гельсінській групі зокрема. Необхідно відповісти на питання, якою має бути зараз, у нових реаліях, діяльність Гельсінської групи і правозахисного руху?

Напевно, частково таке питання виникає тому, що Гельсінський рух представлений особами старшого віку, в ньому немає молодого покоління, яке б цю роботу продовжило. Чи стануть молоді українці, які після 2014 року пройшли через російські в'язниці, наприклад, Геннадій Афанасьєв, послідовниками цього руху або ж вони організуються в нові об'єднання — поки невідомо.

Крім того, у світі йде переоцінка ліберальних цінностей, перерозподіл усіх відносин, що не може не позначитися на правозахисному русі. Але як би там не було, такі цінності, як права і свободи людини, залишаються непорушними, тому правозахисний і дисидентський рух залишається затребуваним, — сказала Юксель у коментарі кореспонденту QHA.

Вона зазначила, що досвід УГГ дуже цінний, у тому числі і для членів Меджлісу кримськотатарського народу, і підкреслила, що лише консолідація зусиль допоможе Україні протистояти агресору.

Член Меджлісу не підтримує думку, що криза в УГГ виникла через втрату актуальності даного руху.

— Ті, хто кажуть, що криза в УГГ виникла через втрату актуальності цього руху, просто лукавлять. Такі цінності, як дотримання прав людини, свобода совісті, свобода волевиявлення, віросповідання, право на життя в суверенній державі з недоторканними межами — хіба вони втратили свою актуальність сьогодні? На мій погляд, криза даного руху обумовлена декількома факторами: відсутність послідовності, розкол усередині організації та розбіжність у поглядах. Адже ми чуємо звинувачення на адресу московських членів Гельсінського руху, які вступили до Ради з прав людини при президенті РФ, що саме по собі є нонсенсом. Ті, хто виступає на їх захист, кажуть, що це одна із небагатьох можливостей у Росії доносити інформацію до диктаторської влади. Криза полягає в цьому, а не в зміні цінностей — вони не втратили значущості, — переконана Гаяна Юксель.

Вона зазначає, що сьогодні дуже важливо чути голос, який лунає з Росії, «тому що якщо є правозахисники, які приїжджають з РФ і доносять звідти голос людей, це означає, що не всі там одурманені кремлівською пропагандою».

На думку Гаяни Юксель, наш заклик до Заходу про допомогу повинен звучати адекватно і повною мірою відображати ті виклики, які стоять сьогодні перед Україною.

— Ми повинні не просто закликати західні країни спостерігати за ситуацією або надавати нам гуманітарну допомогу, ми повинні говорити також про необхідність надання військової допомоги і співпраці, — уклала Гаяна Юксель.

Як повідомляло раніше QHA, 10-11 листопада у Львові проходив II Кримський форум, присвячений проблемам деокупації та свободи і прав людини в Криму на тлі сучасних тенденцій у світі.

Нагадаємо, перший Кримський форум був проведений 17 травня 2012 року в Сімферополі під егідою Меджлісу кримськотатарського народу. Кримський форум взяв на себе місію доносити до світової спільноти голоси колишніх радянських політв'язнів. У 2012 році Кримський форум підтримав кримськотатарський народ у його боротьбі за свої права. Сьогодні в умовах окупації Криму зібрати такий форум на півострові неможливо, тому в цьому році захід проходить у Львові.

QHA