КИЇВ (QHA) - -

У зв'язку з військовим конфліктом на Донбасі за останні два роки в Україні, за даними влади, зафіксовано близько 500 випадків зникнень у зоні конфлікту. Однак, за словами правозахисників, ця цифра є заниженою.

— Дуже важко погодитися з цими цифрами. Тільки за інформацією бази даних ГО «Мирний берег», зібраної різними організаціями, повідомляється про 562 людини, з яких 228 цивільних і 335 військових. І це тільки прямі звернення або інформація з відкритих джерел. Що стосується міжнародних організацій, то, за даними Міжнародного комітету «Червоний Хрест», зниклих безвісти більше тисячі, — повідомила координатор відділу документування порушень прав людини БО «Благодійний фонд« Схід SOS »Юлія Красильникова на прес-конференції в Києві 30 серпня, передає кореспондент QHA.

Як заявляють експерти, незважаючи на тривалий військовий конфлікт і сотні зниклих безвісти, в Україні досі не доопрацьовані деякі норми в законодавстві, що регулюють це питання. Один із таких прикладів наводить директор «Харківської правозахисної групи» Євген Захаров.

Коли ж ми говоримо про насильницьке зникнення, то відразу розуміємо, що цей злочин, і порушення прав людини. Ознакою цього злочину є те, що його суб'єкт —державний агент. Однак у статті 146 Кримінального кодексу, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення людини, немає такого спеціального суб'єкта, як представник влади. Тому ця норма повинна бути змінена, — вважає Захаров.

Такої ж думки дотримується юрист громадської організації «Схід SOS» Богдан Мельникович. Він вважає, що проект закону «Про попередження зникнення людей і сприяння в розшуку безвісти зниклих осіб» від березня 2016 року недопрацьований.

— Цей проект закону має врегулювати питання попередження зникнень, забезпечення правового сприяння розшуку зниклих, а також захисту інтересів і прав родичів зниклих людей. Однак ми вважаємо, що проект закону не зможе впоратися з поставленим завданням. Він за формою і за змістом є трансформацією Модельного закону СНД 2008 року в відношенні осіб, зниклих безвісти. Проект зберіг модельний, описовий характер, не може бути використаний як джерело правового регулювання і потребує значного доопрацювання, — каже Мельникович.

Варто зазначити, що сьогодні, 30 серпня, відзначається Міжнародний день жертв насильницьких зникнень.

ФОТО: QHA

QHA