МОСКВА (QHA) -

Вчора Верховний суд Росії розглядав скаргу захисту на вирок українцям Миколі Карпюку та Станіславу Клиху, які отримали 22,5 і 20 років позбавлення волі відповідно за звинуваченням у вбивствах російських солдатів під час війни в Чечні. Справа, побудована на показаннях єдиного свідка, вже викликала національний резонанс.

Кримінальну справу про участь у Чеченській війні активістів забороненої в Росії УНА-УНСО ( «Українська Національна Асамблея — Українська Народна Самооборона») було порушено ще в 2000 році. Її розслідування було досить швидко припинено і відновлено лише в 2010-му. 18 грудня 2013 року справу забрали у слідчих органів Чечні та передали до Головного слідчого управління Слідчого комітету по Північно-Кавказькому федеральному округу.

Розслідування активізувалося в березні 2014 року, коли після розстрілу Майдану президент Віктор Янукович втік з України, а російські війська, окупувавши Крим, почали підготовку до псевдореферендуму.

Саме тоді, 4 березня 2014 року, після чергового допиту єдиного свідка справи Олександра Малофєєва, у справі з'являється перша згадка про Арсенія Яценюка (для дискредитаціі української влади, — ред.). Громадянин України Малофєєв з 2006 року був неодноразово засуджений у Росії за грабіж, викрадення і крадіжки. У 2009 році Новосибірський обласний суд засудив його до 23 років ув'язнення за вбивство жінки під час розбійного нападу. У нього діагностована ВІЛ-інфекція в 4-й стадії, гепатит С і туберкульоз легенів. Після березневого допиту Малофєєв визнав свою провину у вбивствах і тортурах російських солдатів і перерахував усіх, хто нібито воював у Чечні разом з ним — у тому числі і Дмитра Яроша з Арсенієм Яценюком.

Олександр Малофєєв у Шатойському районному суді Чечні. 23 вересня 2015 року

При цьому про Клиха та Карпюка в перших свідченнях Малофєєва не говориться ні слова. Їх імена він назвав слідчим лише після того, як обох затримали російські силовики: Карпюка в середині березня, а Клиха — на початку серпня 2014-го.

Затримання і звинувачення

Миколу Карпюка, який був заступником Дмитра Яроша, затримали 17 березня 2014 року, коли той на машині перетнув кордон Росії разом із українським політиком В'ячеславом Фурсою. За словами Яроша і самого Карпюка, вони збиралися на зустріч з якимось «радником Путіна», запрошення від якого передав соратникам Фурса. Дмитро Ярош називає затримання Карпюка «добре спланованою операцією ФСБ». Самого Фурсу незабаром відпустили.

Примітно, що ім'я Карпюка у показаннях Олександра Малофєєва вперше з'являється 18 березня — на наступний день після затримання Карпюка ФСБ.

За версією слідства, Карпюк брав участь у протидії «новорічному штурму» Грозного російською армією в 1994 році, а потім повернувся до Чечні в 1999 році; він нібито вбивав і катував російських солдатів. Карпюк, який був активістом УНА-УНСО з початку 1990-х, усі звинувачення заперечує: за його словами, у 1994-1995 роках він доглядав за хворою матір'ю і лікувався від поранення, отриманого під час війни в Абхазії, участь у якій українець визнає.

У свідченнях Олександра Малофєєва ім'я Клиха з'являється лише 15 серпня 2014 року — у них стверджується, що Малофєєв бачив його в січні 1995 року під час боїв у Грозному.

Станіслав Клих, який у студентські роки брав участь у діяльності УНА-УНСО, проте пізніше відійшов від організації, приїхав до Росії в серпні 2014 року, щоб відвідати в Орлі дівчину, з якою познайомився в кримському санаторії. У готелі його затримали і доставили до Владикавказа, де пред'явили ті ж звинувачення, що і Карпюку.

Викликає сумніви і те, що сам Малофєєв міг воювати в Чечні: за запитом суду з Керчі до Грозного надіслали справу Малофєєва, згідно з якою в 2000 році він був засуджений к Криму за грабіж і відбував там покарання, хоча за версією слідства в цей час знаходився у таборі Салмана Радуєва.

Вирок на все життя

19 травня присяжні у Верховному суді Чечні винесли обом обвинувальний вердикт, і 26 травня суддя Вахіт Ісмаїлов призначив їм терміни покарання: 22,5 року колонії Миколі Карпюку та 20 років Станіславу Клиху.

Адвокати Марина Дубровіна, Докка Іцлаєв та Ілля Новіков у залі суду в Грозному

Українець Станіслав Клих під час процесу не раз вів себе неадекватно. Його адвокат Марина Дубровіна вважає, що у нього розвинулося психічне захворювання, що виникло в результаті перенесених тортур.

На наступних судових засіданнях підсудний все частіше поводився неадекватно, викрикував нескладні слова, відмовлявся вірити, що його мати (вона приїжджала до Грозного) насправді жива, і не впізнавав свого адвоката. Однак чеченські медики звинуватили чоловіка в симуляції. Деякий час Клиху давали невідомі препарати.

Згодом, розібравши обвинувальний висновок, правозахисний центр «Меморіал» прийшов до висновку, що справа Карпюка і Клиха сфальсифікована, а самі вони, ймовірно, обмовили себе під тиском.

— Фактографічні помилки, неточності та безглуздості, якими наповнений обвинувальний висновок, дозволяє нам зробити висновок про неспроможність звинувачення в цілому, — резюмували правозахисники.

З аналізу обвинувального висновку щодо Миколи Карпюка та Станіслава Клиха, зробленого адвокатами «Меморіалу», випливає те, що незалежно від обґрунтованості звинувачень, в їх відношенні цілком можна вимагати припинення кримінального переслідування у зв'язку із закінченням терміну давності.

По-перше, їм інкримінуються вбивства, тобто не ті, що продовжуються, а закінчені в 1995 році особливо тяжкі злочини, термін давності в яких становить 15 років після їх здійснення. А цей термін закінчився ще у 2010 році.

По-друге, хоча звинувачення в бандитизмі побудовано так, що закінчення терміну давності злочин у Клиха припадає на 2006 рік, а у Карпюка — на 2014 рік, в обвинувальному висновку відсутні докази участі Карпюка і Клиха в банді після 1995 року. Це дозволяє обвинуваченим і захисникам наполягати на тому, що за ст. 209 (участь у банді) вчинення злочинів закінчено в 1995 році, і термін давності в даному випадку закінчився.

Крім того, слідство не називає імена закатованих російських солдатів і не наводить ніяких свідоцтв того, що всі ці злочини дійсно були здійснені — хоча посилається на якісь медичні документи, довідки з військкоматів, допити родичів загиблих і потерпілих, що вижили.

— Полонені, які зазнали тортур і вбиті солдати залишаються безіменними. З одного боку, в обвинувальному висновку відсутні будь-які документальні відомості про виявлення трупів цих дванадцяти військовослужбовців зі слідами тортур. З іншого боку, немає і відомостей про безвісне зникнення або полонення групи військовослужбовців у вказаному місці в зазначений час. Немає і матеріалів, що підтверджують, що слідство намагалося такі відомості добути, — зазначає в своєму аналізі справи правозахисний центр «Меморіал».

«Меморіал» визнав Станіслава Клиха і Миколу Карпюка політв'язнями.

ФОТО: Антон Наумлюк, інтернет

QHA