КИЇВ (QHA) -

Українські громадяни, які використовують безвіз з Євросоюзом не за призначенням, зокрема, для працевлаштування, ризикують власним здоров’ям і нехтують своїми правами, оскільки у разі трудових травм чи суперечок із роботодавцем вони не матимуть жодного захисту по трудовому законодавству.

Таку думку агентству QHA висловив заступник начальника управління консульського обслуговування-начальник відділу консульсько-правових питань Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України Сергій Міняйло.

Сергій Міняйло нагадав, що за безвізовим режимом робота не передбачається, оскільки безвіз — це режим винятково для туристичних поїздок, короткотермінових подорожей не більше 90 днів упродовж 180 днів.

Він акцентував, що українцям не варто ризикувати, намагаючись використати безвізові подорожі для заробітку, оскільки за несприятливих обставин людина може зазнати суттєвих втрат. Водночас, офіційне працевлаштування забезпечує українцю соціальний захист на рівні його колеги-громадянина країни Євросоюзу.

— Для того, щоб працювати у тій чи іншій країні Євросоюзу, необхідно мати дозвіл на працю. Це пов’язується у першу чергу із захистом працівника. Якщо ти працюєш офіційно, відбувається сплата податків і громадянину України надається той самий соціальний захист, що й громадянину тої країни, де такий українець працює. Порушення безвізового режиму дуже небезпечно саме для громадянина України, тому що будь-яка шкода для здоров’я, каліцтво, захворювання — і вони є незахищеними соціально і не можуть розраховувати ні на що. Це є дуже велика проблема, треба про це говорити і громадян України орієнтувати на те, що вони якщо їдуть працювати, а ринок Європи потребує робочої сили, то робити це офіційно.

За словами Міняйла, українці отримують в ЄС найбільше серед інших іноземців зобов’язань для повернення до країни походження саме за порушення правил безвізового режиму (тобто документів, які зобов’язують людину, яка порушує міграційне законодавство, повернутися добровільно додому). При тому, що кількість українців-порушників незначна у порівнянні з кількістю тих, хто скористався безвізом, і коливається у межах декількох тисяч. Окрім того, у разі отримання такого зобов’язання, українці зазвичай добровільно виконують його і їдуть з ЄС.

— Якщо ми беремо в абсолютних величинах, то за 2017 рік було близько 14 млн 300 тисяч перетинів кордону громадянами України з Європою. Ні, це не означає, що 14,3 млн громадян України поїхало до Європи, йдеться про кількість перетинів. Але якщо ми говоримо про ті зобов’язання, про кількість виявлених порушень режиму, то вони у межах статистичної похибки — це тисячі у порівнянні з мільйонами.

І хоча окремі зловживання безвізовим режимом дещо дратують Європу, однак суттєвих офіційних претензцій вони нам поки не висловлюють. Зокрема, представник МЗС нагадав, що десять років тому була підписана Угода про реадмісію, тобто примусове повернення мігрантів, які нелегально потрапили до ЄС з України, однак на останньому засіданні відзначили незначну кількість порушень з українського боку.

— З часу підписання цієї реадмісійної угоди відбулося вже 10 так званих спільних комітетів з питань реадмісії Україна – ЄС. На останньому, який відбувся у вересні 2017 року, сторони відзначили незначну кількість порушень, — каже представник українського МЗС.

При цьому сам Міняйло вважає порушення українських домовленостей з ЄС найбільшою небезпекою для безвізового режиму.

Минулого тижня президент України Петро Порошенко повідомив, що безвізовим режимом з країнами Європейського Союзу, починаючи з червня 2017 року, вже скористалися 500 тисяч українців.

QHA