КИЇВ (QHA) -

Групи Цивільно-військового співробітництва одними з перших заходять до взятих під контроль ЗСУ селищ «сірої зони» на Донбасі, надають оперативну гуманітарну допомогу мирним жителям і створюють передумови для повернення туди української державної влади.

Про це розповів начальник управління Цивільно-війського співробітництва Збройних сил України (ЦВС ЗСУ) полковник Олексій Ноздрачов сьогодні на брифінгу в Міноборони, відповідаючи на запитання кореспондента QHA щодо особливостей роботи «сіміків» (ЦВС ЗСУ — ред.) в таких селищах як Травневе, Гладосово, Катеринівка та інших, що за останні півроку перейшли під контроль ЗСУ.

—  Підрозділи ЦВС — це перші підрозділи, які заходять в населені пункти після бойових підрозділів ЗСУ, до того, як державна влада заходить у звільнені села. І ми створюємо умови для повернення туди державної влади.

Олексій Ноздрачов проілюстрував роботу «сіміків» у щойно взятих ЗСУ під контроль селищах на прикладі Травневого і Гладосово, до яких українська влада повернулася у листопаді минулого року. За його словами, у рамках ЦВС за перші два дні було оперативно надано гуманітарну допомогу місцевим жителям, доставлено харчування та інші побутові речі (на фото ЦВС), відновлено електропостачання за рахунок автономних джерел. Групи ЦВС також допомагали перекривати дахи будинків, пошкоджені обстрілами з боку окупаційних російських військ, підтримували сім’ї з дітьми, організувавши передачу їм засобів гігієни, памперсів, дитячого харчування тощо. Після вирішення оперативних побутових потреб, головні зусилля були направлені на відновлення інфраструктури. Зокрема, спільно з Донецькою обласною військово-цивільною адміністрацією розпочалося інтенсивне відновлення доріг, пошкоджених війною, відновлено курсування автобусу. Усі заходи спочатку проводилися в супроводженні та за сприяння ЦВС, а коли безпекова ситуація дозволила, коли запрацювала система пенсійного забезпечення, мобільні банкомати тощо, офіцери ЦВС зосередилися на інших населених пунктах.

Говорячи про ставлення до ЗСУ з боку жителів взятих під контроль селищ «сірої зони» на Донбасі, Ноздрачов відзначив, що воно різниться. Багато хто очікує на повернення України, хоча  багато хто з людей, одурманених кількарічною російською пропагандою, були налаштовані більш ніж стримано. Але й вони поступово змінили своє ставлення на позитивне, особливо, коли побачили, що до них повернулася своя армія, армія, яка надавала не лише захист, але й допомогу і підтримку.

— Безумовно, перше почуття — це страх. Треба розуміти, що цивільне населення тільки пережило дуже важкі часи, знаходячись між державною українською та окупаційною російською владою. І ви розумієте, що ми не завжди без пострілів заходимо. Тобто, інколи ведеться бій, і наше перше завдання — це допомога населенню, яке психологічно постраждало від цього. Щодо Травневого і Гладосово я хочу сказати, що неочікувано дуже позитивно нас сприйняло місцеве населення. Зрозуміло, що були певні зауваження або прохання, але люди очікували наповернення української влади. Української влади там не було майже чотири роки. Зрозуміло, що увесь цей час люди перебували під впливом російської пропаганди і очікували не збройні сили, які звільняють територію, а якихось монстрів. Але побачивши армію, яка звільняє, армію, яка надає допомогу, ставлення динамічно почало змінюватися у позитивному напрямку.

До речі, начальник Управління зв’язків з громадськістю ЗСУ Богдан Сеник звернув увагу, що у двох згаданих селищах, місцеві жителі дуже позитивно сприйняли поверення української армії.

— Щодо Травневого і Гладосово — важко було підробити ті емоції, які були на обличчях тих людей, ті позитивні враження, з якими вони зустрічали військовослужбовців ЗСУ.

Він також акцентував, що переважно дії ЗСУ з переміщення в «сірій зоні», перенесенню опорних пунктів, взяттю під контроль населених пунктів є реакцією на порушення Мінських домовленостей з боку російських окупантів і зумовлені намаганням захистити і військовослужбовців, і мирних мешканців. Такі дії ЗСУ проводять винятково у рамках «Мінську» і намагаються брати селища під контроль тихо, не вдаючись до бойових дій.

— Пересування спостережних постів і всі заходи, які здійснюються — вони є відповіддю на провокативні обстріли, відповіддю на ті цинічні грубі порушення Мінських домовленостей (з боку окупантів). Блок-пости переносяться у межах відповідних домовленостей для убезпечення як особового складу, так і цивільного населення. Це не заборонено. До речі, перенесення посту далеко не завжди означає, що це відбувалося під час бойових дій.

Говорячи про ставлення місцевого населення, Олексій Ноздрачов окремо акцентував на важливості економічної складової. За його словами, «сіміки», звичайні військовослужбовці ЗСУ, Нацгвардії чи Нацполіції своїми діями, безумовно, сприяють формуванню позитивного ставлення і до ЗСУ, і до повернення української влади на Донбас в цілому. Однак, аби не втратити це позитивне сприйняття, вже на рівні цивільних державних органів необхідно забезпечити економічний розвиток звільнених регіонів, забезпечити покращення соціально-культурних умов життя для українських громадян.

— Безумовно, люди зауважують позитивне ставлення з боку ЗСУ, з боку працівників поліції, але поки сталий економічний розвиток не повернеться у ці населені пункти, очікувати стрімкої зміни соціально-політичної обстановки дуже важко. ЗСУ захищають державу і створюють умови для відновлення державної влади, але все ж таки усе залежить від розвитку економіки і соціальної сфери, особливо у тих регіонах, які постраждали в результаті збройного конфлікту. У 2014 році ми починали з нуля, або може й з «мінусу» наші відносини (з цивільним населенням на Донбасі — ред.). Але позитивна динаміка зростання довіри до підрозділів ЗСУ і української державної влади є кожного дня. Зрозуміло, немає таких тектонічних змін поки що. І зрозуміло, що в плані інформування, нам ще є що робити. Але ми бачимо, що позитивна динаміка є невідворотньою і з кожним разом, у першу чергу через дітей і молодь, ми бачимо стрибки позитивного ставлення до української влади і ЗСУ, — підсумував керівник українських «сіміків».

Олексій Ноздрачов також додав, що у ЦВС не забувають про жителів селищ "сірої зони", взятих під контроль, і у залежності від безпекової ситуації, через певний час офіцери ЦВС проводять моніторинг і з’ясовують, що там змінилося, які потреби існують. Після вивчення ситуації, групи ЦВС надають чи організовують надання відповідної допомоги у співпраці з військово-цивільними адміністраціями та благодійними організаціями. Зокрема, організовують залучення військових медиків розташованих поблизу частин для допомоги цивільним, оскільки у таких населених пунктах відсутні медичні заклади.

—  Ці населені пункти досить невеликі — там по 10 – 20 сімей максимум, і в більшості — це люди похилого віку. Тобто, іноді треба просто приїхати і перевірити, чи все є у бабусі, чи якась потрібна допомога, зокрема медична. Враховуючи, що в цих населених пунктах не працюють медичні заклади, групи ЦВС залучають військових медиків, які проводять медичні огляди, рекомендують лікування. І тоді вже співробітники ЦВС організовують роботу щодо надання цих ліків, або продовження діагностики цієї людини в інших районах або навіть в інших областях, — розповідає начальник управління ЦВС.

Раніше повідомлялося, що за останні декілька місяців ЗСУ взяло під контроль кілька селищ у «сірій зоні», зокрема, Чигирі, Новоолександрівку, Катеринівку, Травневе, Гладосово, Верхньоторецьке.

QHA