КИЇВ (QHA) -

24 квітня виповнилося 100 років з дня входження української армії до Сімферополя і звільнення півострова від більшовиків.

Відповідно до угоди, досягнутої восени 1917-го між Українською Центральною Радою і Тимчасовим кримським мусульманським виконавчим комітетом, Київ відмовлявся від претензій на територію півострова, обмеживши за Третім Універсалом свої домагання Північною Таврією. Мусвиконком, у свою чергу, скликав Курултай, на якому було задекларовано створення Кримської Народної Республіки.

Однак на початку 1918 року більшовики захопили владу на півострові, скинули місцевий уряд і влаштували в Криму червоний терор.

У цей же час Україні вдалося укласти Брестський мир з Німеччиною і Австро-Угорщиною, завдяки чому українсько-австрійсько-німецькі війська почали витісняти більшовиків з території континентальної України.

Крим мав стратегічне значення, тому Німеччина не визнавала права України на півострів, однак тут знаходився Чорноморський флот Російської імперії, переважна більшість моряків якого були українцями і висловили бажання підкоритися Києву.

10 квітня 1918 року військовий міністр УНР Олександр Жуковський віддав таємний наказ командиру Запорізької дивізії Олександру Натієву сформувати групу для походу на Крим. До неї увійшли 2-й Запорізький піший полк, два дивізіони бронемашин, важка артилерійська батарея і харківський партизанський загін. Пізніше до них приєдналися Запорізький кінно-гайдамацький полк, кінно-гірський дивізіон та інженерний курінь. Усього в Кримській групі було більше 9 тис бійців, 12 бронемашин, півдюжини гармат і 2 бронепоїзди (не рахуючи 16 транспортних ешелонів). Командиром групи був призначений Петро Болбочан.

З Харкова через Павлоград і Синельникове українці дісталися до Олександрівська (нині — Запоріжжя), дорогою беручи участь в дрібних сутичках з більшовиками. Там Болбочан планував Дніпром спуститися до Бериславу і рушити на Перекоп, але місцеві червоногвардійці повели з міста флот. Тому група залізницею рушила до Мелітополя.

Паралельно на Крим наступав 52-й німецький корпус Роберта Коша: 217-а піхотна і Баварська кавалерійська дивізії йшли на Перекоп, 15-а дивізія ландвера їхала за Болбочаном на Мелітополь, а 212-а піхотна дивізія поспіхом перекидалася з Румунії. На момент штурму у Коша було до 30 тис солдатів з бронемашинами, артилерією і авіацією.

18 квітня німці пішли на Перекоп і до вечора прорвали позиції червоних. У цей же день Болбочан розгромив залишки більшовиків на північ від Мелітополя і в'їхав у місто, змусивши червоноармійців відійти. Кош, чиї головні сили вже втягнулися у бої, не перешкоджав наступу українців на Чонгар.

19 квітня німці взяли Армянськ, на наступний день — Джанкой, але контрудар червоних 21 квітня змусив їх зупинитися. Тим часом Болбочан доїхав до Чонгара, розбиваючи усі інші більшовицькі частини. У підсумку в ніч з 21 на 22 квітня українські мотодрезини з 20 "козаками" на чолі з Петром Зілінським безперешкодно проїхали замінованим Чонгаром.

25 квітня українська кіннота зайняла Бахчисарай, більшовики з Севастополя надіслали телеграму до Центральної Ради з проханням про перемир'я і направили до Сімферополя делегацію з тією ж пропозицією.

Однак у той же день німецькі частини оточили головні сили Болбочана у Сімферополі і наказали скласти зброю. Той відмовився і зажадав прямого зв'язку з Києвом. Перемовини тривали два дні. В українській столиці чиновники не відповідали на запити. Болбочан вже готувався прорватися крізь німецькі ряди на Феодосію і утримувати Керченський півострів, коли вранці 27 квітня міністр Жуковський наказав Кримській групі повернутися на материк. Увечері того ж дня перший ешелон вирушив з Сімферополя на Мелітополь. Тільки кінно-гайдамацький полк, що діяв автономно, ще декілька днів пробув у Криму та повернувся на материк 10 травня.

У Феодосії і Керчі місцеве населення, чекаючи Болбочана, виходило на вулиці з українськими прапорами і портретами Тараса Шевченка, але замість українського звільнення їх чекала німецька окупація.

Події 100-літньої давності продемонстрували бажання жителів півострова жити в єдиній Україні.

QHA